Ореол білого лотоса для лиходія/The Villain's White Lotus Halo/反派白化光环

Розділ 38. Око Дхарми*

*У буддизмі є концепція п'яти очей, тобто п'яти рівнів сприйняття світу: Фізичне око(肉眼), Небесне око(天眼), Око мудрості(慧眼), Око Дхарми(法眼) та Око Будди(佛眼). Перші два обмежені фізичним світом, інші дозволяють бачити істинну сутність світобуття, але на різному рівні. Око Дхарми бачить істинну природу всього живого.

Прокинувшись, Їнь Біюе побачив над собою балдахін та відчув заспокійливий аромат пахощів, що наповнив повітря. Звуки хлюпання води та освіжаючий запах прояснили його думки.

Його розум на мить згас. А тоді він різко сів і вдарив кулаком по ліжку, не в силах стриматися.

Він згадав усе, що сталося минулої ночі, і подумав, що його мозок, мабуть, був залитий «П'яним безсмертним».

Він справді забагато випив!

Він не лише забагато випив, а й спробував завести з Лво Мінчванєм розмову про особисте!

Ця розмова не мала результату! Хай вже він сліпо повірив всьому, що йому сказали! Але він на додачу схопив чуже вино! І навіть заснув!

Нехай заснув! Він схопив його за рукав і сказав: «Я просто хочу спокійно прожити своє життя».

«Прожити», шляк би його трафив!

Як можна було сказати таку нісенітницю, яка руйнує його образ!

Га? А що сталося після цієї розмови? Чому він вже не на даху?

...Балакун впав задовго до цього, а отже, Лво Мінчвань притягнув його в кімнату!

Чи він не зробив щось божевільне?! Чи не виголосив лиходійську промову?! Чи не обслинив його?!

Як! Же! Він! Зганьбився!

Їнь Біюе занурювався у самозневагу, в цей момент з двору почувся знайомий голос:

— Шиді, ти встав—

Він без роздумів крикнув:

— Мене немає!

...

Життя — це трагедія.

Їнь Біюе майже наважився проткнути себе власним мечем.

Він відчував, що виставив себе неймовірним дурнем перед Лво Мінчванем.

З дерев'яним обличчям він піднявся з ліжка та поправив одяг перед дзеркалом, у його думках нескінченно відтворювався його власний голос: «Мене немає, мене немає, мене немає...», а потім він мовчки відчинив двері.