Лікарня. Хлопець лежав на лікарняному ліжку. В палаті була гробова тиша і тільки апарат підтримки життєдіяльності порушував її. Прийшов працівник поліції і почав розпитувати, що сталося. Ми вийшли в коридор, щоб не порушувати спокій хлопця. Я сказала йому, що причина в слизьких дорогах. Про дзвінок вирішила промовчати, все ж таки він мені допоміг. Чоловік все слухав і записував у спеціальний бланк
- Якщо виникнуть якісь запитання, я з вами зв'яжуся, мабуть - я кивнула - Мобільний, як я розумію, згорів разом із вашою сумочкою - тільки не це - Словом, я повідомлю на ваше місце роботи, в разі чого
- Заждіть, що означає "сумочка згоріла"? У мене ж там гроші, документи
- Підійдете після свят у паспортний, напишите заяву на відновлення документів - ну клас
- А зараз як мені жити? Я не маю грошей навіть на автобус, аби до роботи доїхати
- Даруйте, це не в моїй компетенції - а що ж тоді в твоїй? - Підпишіть, будь ласка - чоловік протягнув мені бланк і я підписала. А що мені ще залишається? - З прийдешнім Новим роком!
- І вас - це був сарказм, але йому було відверто кажучи начхати. Я повернулася в палату і озирнулася навколо - Та мені гріх скаржитися. Хоч не на лікарняному ліжку, і то добре - Техьон лежав непорушно, як мумія - А що ж робити? Не на вулиці ж ночувати - говорила я до нього, але скоріш це виглядало, як монолог поїхавшої на голову. Хоча після такої аварії це цілком можливо. Ненароком в поле мого зору потрапив диван - Ти ж не проти? - я показала пальцем на нього, звертаючись до хлопця. Він все так само непорушно лежав не видаючи жодної емоції - От і чудово - а що? Мовчання знак згоди. Хіба не так? Але не встигла я й сісти, як в коридорі почулися голоси і вже в наступну секунду, в палату забігли люди. В основному говорила тільки жінка
- Де мій хлопчик? - вона опинилася біля ліжка потерпілого - Синку! Синку, як ти? Чуєш? Синку! - жінка почала трясти його ноги
- Мам не починай! - сказала якась дівчина трішки менше за мене. Точно сестра
- А чому він мовчить? - вона була дуже схвильована
- Мамо, може, він просто спить - його сестра намагалася її заспокоїти
- Він що в комі?
- В комі? - перепитав якийсь чоловік. Напевно його батько
- Реально - промовила дівчина якимось дивним тоном, я ж спостерігала за цим в шоці
- Це неподобство. Чому нам ніхто не повідомив, що він у комі? - запитав чоловік у жінки, яка стояла позаду і так само, як я дивилася на цю виставу
- Трясця, це що, Тоха не проснеться? Відстій
- Дженні! Припини
- Мам не починай
- Дженні! - крикнув батько більш грізним тоном
- Я вже шістнадцять років Дженні - промовила вона закотивши очі
- Давайте заспокоїмося - медсестра підійшла ближче до рідних хлопця, які все ще мене не помічали - Ваш син просто спить - його сестра почала фотографувати сплячого брата в якого на голові була доволі смішна пов'язка - Йому дали сильне снодійне
- Снодійне? - чоловік був збентежений
- Яке снодійне? Навіщо? - не могла вгамуватися жінка
- Головне, що стан стабільний. За кілька днів ми його випишемо - в палаті роздався характерний звук фотографуючої камери
- Лікарю, яке снодійне? Невже він проспить Новий рік? - схоже його тато переживав навіть сильніше за жінку, що стояла по іншу сторону ліжка і тримала сина за руку
- Господи, яка різниця?! Який Новий рік? Головне що він одужає
- Гайон, у Техьона були плани. Він хотів познайомити нас із нареченою - він замовк ніби дещо зрозумівши - До речі, лікарю, а де наречена? Адже вона була з Техьоном у машині? Вона жива? - медсестра повернулася в сторону дивану
- То ось же вона - всі чотири пари очей подивилися в мою сторону і мені чесно кажучи стало не по собі. Я встала. Мені було не зручно, адже я все чула і ще й була брудна. В мене на обличчі була величезна чорна пляма. Плюс ще й його сестра почала замість свого брата фотографувати мене. Я ніяково помахала їм
- Вітаю. Тільки я не... - не втигла я договорити, як хлопець промовив
- Т/і
- Так? - тільки потім я зрозуміла, що зробила велику помилку, адже він точно під "Т/і" мав на увазі свою наречену. А я не вона і тепер не зможу їм довести зворотне
- Техьончику
- Вам дуже пощастило, що Т/і була поруч із Техьоном - почала говорити медсестра - Якби вона не встигла витягнути вашого сина з палаючої машини до вибуху...
- Що? - чоловік був явно шокований
- Палаюча машина, вибух? - дівчина була приголомшена
- Господи - жінка кинулася мене обіймати
- Крутяк, Т/і!
- Дякую тобі, доню! Дякую! - вона почала мене цілувати в щоки
- Т/і, ти молодець!
- Та нічого такого! - мені було максимально не зручно, але й приємно
- Нічого собі "нічого такого" - чоловік був захоплений мною - Дочко, ти не лише сина врятувала, ти, вважай усю сім'ю з петлі витягнула...
