Дівчина вже збиралася сідати в своє авто, як її окликнула мама
- І не забудь, будь ласка, передати Техьоновим батькам від нас із татом подарунок - жінка передала доньці корзинку з різними екзотичними фруктами. Вона ж в свою чергу поставила її на місце біля водія і взявши навігатор, продиктувала адресу
- Як гадаєш, костюм Снігуроньки це не занадто? - дівчина була одягнена в неї
- Люба, ти не Снігуронька, ти мрія - Т/і стало приємно від цих слів - Техьон буде просто щасливий. Що ж, з Богом! - жінка посерйознішала - І будь обережною на дорозі, будь ласка
- Щасливого Нового року, матусю! - дівчина поцілувала її в щоку і поїхала
***
- Звісно, напевно ти нас усіх заочно вже знаєш - промовила Гайон - Техьончик, мабуть, тобі розповідав про нас
- Річ у тому, що я... - я хотіла було зізнатися, але мене перебили
- Ти моя онучка Дженні, тому я тебе й знаю - всі почали сміятися крім "нього", він просто стояв зі складеними руками на грудях і сверлив мене своїм поглядом - Дивно, зранку здається менша на зріст була
- Мамо, це Т/і, наречена Техьона. Вона з нами зустрічатиме Новий рік - промовила жінка
- Наречена Техьона? - бабуся Йонг здивувалася
- Еге ж
- Дивно - вона повернувшись поглянула на Намджуна і промовила - Не на його смак
- Мамо, що ти таке кажеш? - Гайон посерйознішала. Напевно боялася мене образити
- А бабуся правду каже - нарешті подав голос хлопець - Не Техьонів типаж, йому більше модельки подобаються
- Ось! Тому я й кажу... - бабуся поглянула на мене - А чому б Т/і не бути нареченою Джуна? - я стояла і не могла вимовити й одного слова. Всі почали посміхатися, крім нас двох - А що? Дивися, яка гарна дівка. Атож... - її посмішка з кожним словом ставала дедалі ширшою. Цікаво, вона пам'ятає, що колись мене за нього сватала? - Це не те що ці Техьонові шелихвістки
- Бабо - нарешті хлопець засміявся
- Мамо, ти щось як скажеш - промовив чоловік заходячи на кухню
- Бабусю, просто молодчина - заговорила Дженні
- А хіба що я такого сказала?
- Дивно це. Чому в Техьона так раптово змінилися смаки? - запитав Джун, а я закотила очі. До нього підійшла його мама і хоч вона шептала, я все одно почула
- Знаєте що, юначе, думайте, перш ніж щось сказати - вона повернулася до мене і вже говорила голосніше - Між іншим, Т/і сьогодні витягнула твого брата з палаючої машини - Гайон взяла мене під руку і повела ближче до нього - Яка вибухнула, і якби не вона - його лице стало шокованим і наляканим - То ми з вами зараз їздили б не в лікарню, а в морг - жінка підійшла до нього впритул і сказала грізним тоном - Тож іще одне зневажливе слово на адресу Т/і, і ти матимеш справу особисто зі мною - поки вони говорили, до мене підійшла Дженні
- І зі мною - промовив Бен Чхоль відкушуючи огірок. Хлопець нахилився до батька і тихенько перепитав
- Машина вибухнула?
- Так - закивав чоловік
- Вибач, я не знав - я посміхнулася
- Та не звертай уваги на цих чоловіків, вони всі однакові - сказала мені його сестра. А потім трохи повисила голос - Спершу кажуть, а потім думають - було видно, що хлопцеві було соромно, тому він промовчав - Я тобі краще кімнату Техьона покажу. Ходімо - вона потягнула мене за собою на верх
- Дженні, і одяг, будь ласка підбери, бо весь її багаж згорів - попросила Гайон
- Матусю, спокійно, все буде - ми зникнули на другому поверсі, а вони залишилися у залі
- Мені соромно за тебе, синку - почала його мати - Ніколи не думала, що ти в мене такий непривітний - вона не могла заспокоїтися і розмахувала руками - Що на тебе найшло? Ти ж раніше ніколи на людей не кидався
- Мамо, ні на кого я не кидався, не перебільшуй. Це просто невдалий жарт - весь цей час Хва Йонг сиділа на кухні і пила чай, слухаючи їхню розмову - Розумієте, ця Т/і, вона якась... - він задумався - Справжня, чи що - його батьки не зрозуміло переглянулися - Техьона з охопленого полум'ям автомобіля витягнула, а в нього завжди були ці, ну... - хлопець клацав пальцями в надії згадати це слово
- Шелихвістки - викрикнула Йонг
- Дякую, бабусю. Тату, хоч ти мене розумієш? - він сподівався на підтримку з його боку
- Розумію. Але ти не враховуєш іще один варіант розвитку подій
- Який варіант? - схоже хлопець не зовсім розумів
- А якщо це любов? - він хмикнув, скрививши обличчя - Ти думав про це? Ну, Т/і є за що любити...
