Частина 10

10 0 0
                                    

- Сам подумай, чого б вона собою ризикувала, в палаючу машину лізла, не зрозуміло, через кого. Ти її в чомусь підозрюєш, чи може просто ревнуєш?

- Що? Не можна ревнувати людину, якої не знаєш. Працюй собі - Намджун пішов від нього подалі

- Ти ще разів десять повтори, може сам у це повіриш - крикнув йому в слід друг - Хосок, скільки можна робити цю колимагу? Третій день уже. Через тебе Новий рік тут зустрічатимемо

- Я вже закінчую - відповів хлопець своєму начальнику, що стрімко від нього віддалявся

***

Дженні сиділа в телефоні і писала подрузі. Аж доти коли вийшла я. Навіть не пам'ятаю коли була настільки гарна, як сьогодні. Блакитні, обтягуючі мої тонкі ноги джинси. Білий светр без одного плеча з під якого виглядала тоненька, чорна смужка бюстгальтера і чудова зачіска

- Вау! Просто відпад. Дуже круто - мені звісно приємно, але довго вона ще буде мене хвалити?

- Правда?

- Сама подивися - дівчина вказала пальцем на зеркало, що стояло між шафою та ліжком. Коли я вже розглядала свій образ, Дженні хтось зателефонував - Слухаю, Ліса

- У мене вечірка з приводу Нового року. Ти прийдеш?

- Ти ж розумієш, що батьки навряд чи відпустять

- Джен, це не серйозно. Я розраховую на тебе - говорила дівчина по ту сторону телефону - Буде повно народу, я сама не дам ради. І ще, я Чонгука запросила

- Він не звертає на мене уваги

- Подумаєш, не звертає уваги. Це він тверезий такий. Ми його сьогодні трохи підпоїмо, вважай він уже твій

- Ну навіть не знаю

- Джен, погоджуйся - ніяк не могла вгамуватися Ліса - Не вічно ж сидіти під батьківським диктатом. Чи вони тебе до пенсії контролюватимуть?

- Добре, я подумаю. Потім

- Ну, Джен...

- Я ж сказала, що подумаю! Усе Ліс, відбій. Бувай - дівчина скинула слухавку і підійшла до мене - Ліса, подружка моя, таке паті круте влаштовує. Батьки поїхали, сама розумієш - а що якщо не розумію? - Я теж хочу піти, але навряд чи мене відпустять - мені б твої проблеми, я то своїх батьків не побачу

- Новий рік з батьками теж добре. Одна моя подружка, з сиротинцю, кожен Новий рік зустрічає сама

- Правда? Нічого собі

- Це точно - промовила я, дивлячись на неї скляними очима

***

- Ця сволота забрала в мене собаку, не кажучи вже про три квартири та дачу. Мою дачу! - крикнув він тикаючи собі в груди

- Пак Кі Бом, до чого ці емоції? - спокійно читаючи папери промовив чоловік - Як я знаю, ще будучи в шлюбі, ви самі оформили дарчу на свою дружину. Як я розумію, для того, аби приховати доходи - констатував факт Бен Чхоль - Це аж ніяк не заважало вам купувати квартири коханкам, що негативно позначалося на бюджеті вашої сім'ї

- Та як ви смієте? - чоловік був розлючений на відміну від іншого, що спокійно записував щось у документах

- Смію - відповів він - Смію, оскільки я адвокат вашої тепер уже колишньої дружини. Щодо собаки, то цей пес вас ніколи не цікавив. Навіть на суді ви не змогли згадати його кличку

- Та ця скотина була куплена за мої гроші. Мої! - вставши з-за столу, гепнув по ньому кулаком Кі Бом

- Як я розумію, наша бесіда добігла кінця, а рішення суду ви знаєте - абсолютно не зреагувавши на агресію в свій бік, спокійно відповів Чхоль

- Зате ви не знаєте мене, Пак Кі Бома! - його злість тільки наростала - Гадаєте, я так усе залишу? Ні! Око за око! Розлучення за розлучення - гепнувши дверима, на останок крикнув він. В кабінет зайшла секретарка містера Кіма і зачинивши двері голосно видихнула

- Кім Бен Чхоль, а якщо й справді він щось утне? Він же якийсь несамовитий- підходячи ближче промовила дівчина

- Джису, не слід хвилюватися, це не перший і підозрюю, аж ніяк не останній розгніваний колишній чоловік у моїй адвокатській практиці- він віддав їй документи - Краще добряче повеселіться на корпоративі - чоловік почав збирати свої речі

- А ви не йдете на свято?

- А мене чекає сім'я - вона на це лиш м'яко всміхнулася. Дуже важко знайти такого вірного і турботливого до своєї сім'ї чоловіка - З Новим роком!

***

Я написала Ю Рі і вже через секунду вона дзвонила мені на комп'ютер по відеодзвінку

- Ю Рі, привіт! Дякувати Богу - розмахувала руками я - Я так боялася, що ти не відповіси на моє повідомлення

- Т/і, що сталося? Я ледве інфаркт не отримала, коли прочитала твоє повідомлення - ніби скоромовку пробелькотала подруга - Ти жива, ціла?

- Відносно. Мене виселили з гуртожитку, я потрапила в аварію, а документи та гроші згоріли в машині - я трохи наклонилася до комп'ютеру і стала говорити тихіше, щоб мене ніхто не почув - Та ще й усі вважають мене нареченою водія, який мене підвозив

- Що? До чого тут наречена?

- Вони мали поїхати разом, але посварилися. Її теж звати Т/і...

Новорічний янголWhere stories live. Discover now