- Даруйте, але перебувати так довго в палаті пацієнта не належить
- Я залишуся тут зі своїм хлопчиком
- Не варто. Повірте, він навіть не помітить вашої присутності. Він спатиме всю ніч. Зробімо так: ви зараз їдете, а щойно пацієнт прокинеться, ми вам зателефонуємо
- Лікар має слушність. Ти ж не хочеш, щоб наша невістка зустріла Новий рік теж у лікарні?
- Ні, ні звісно
- Вона й без того сьогодні настраждалася - це вже точно
- Твоя правда, Бен Чхоль. Їдьмо з нами зустрічати Новий рік - я почала махати головою із сторони в сторону ніби відмовляючись - Будеш нашою розрадою
- Погнали - сказала дівчина
- Незручно
- Усе одно лікар каже, що ми тут Техьону нічим не зарадимо
- Матусю, не починай, зараз цей - вона почала згадувати - Гіпертонічний криз почнеться
- Не буду, не буду - жінка почала розмахувати руками
- На вихід. Т/і, адже ви теж не хочете, аби в Гайон стався гіпертонічний криз - все, що я хочу це поспати. Чоловік взяв мене під руку і почав виводити з палати - Тож заперечення не приймаються. Ходімо, доню, ходімо. Ходімо! - всі інши пішли за нами. Жінка на виході почала плакати
- Матусю, будь ласка, він просто спить - вона гладила її по спині
***
- Усе, люба, заспокойся - жінка з дівчиною сиділи на кухні і робили салат. Т/і сумувала і рвала листя салату - Бо ще зморшки з'являться
-Нехай з'являються, мені однаково - дівчина замовкла - Мамо, він мене не кохає. Якби кохав, приїхав би зі мною. Я так мріяла зустріти цей Новий рік з вами, з ним, а він... - вона стала рвати листя агресивніше, а потім просто шпурнула все в миску
- Так... Т/і, а чому ти не подумала про те, що Техьонові батьки теж невдовзі стануть частиною твоєї сім'ї? - мати обійняла доньку за плечі - Особисто я на твоєму місці, не роздумуючи, поїхала б із Техьоном знайомитися з його сім'єю і не влаштовувала б драму через дрібниці
- Мамо, що ти таке кажеш? Адже у нас традиція зустрічати Новий рік сім'єю
- Але ж ти сама вирішила вийти за Техьона - дівчина зітхнула - А це означає, що ти прийняла рішення стати частиною його сім'ї - може вона права? - Хто знає, може, наступний Новий рік ми зустрічали б усі разом, однією великою родиною
- І ви з татом не образилися б, якби я зустріла цей Новий рік із Техьоновою сім'єю?
- Люба, до нас сьогодні ввечері обіцяли прийти Лі, Со і навіть Хвани, навіть Чон обіцяв приїхати - в дівчини засльозилися очі - Гадаєш, нам з мамою буде до тебе? - одягаючи бороду і гравшись з сином запитав чоловік - Ми, звісно, тебе дуже любимо, ти ж знаєш, але я боюся що в цій божевільній ми взагалі не помітимо твоєї відсутності
- Виходить, я можу їхати до Техьона? - вона була на сьомому небі
- Авжеж! Думаю, він дуже зрадіє такому сюрпризу - мама намагалися її підтримати - Ти маєш адресу його батьків?
- Так, я записувала - Т/і обійняла маму - Матусю, дякую за все! - вона поцілувала її і побігла на вихід. Коли пробігала повз тата, крикнула - Татусю, і тобі дякую!
- Не забудь переказати вітання майбутнім родичам - відповів він доньці, поки маленький хлопчик натягував йому на очі новорічний ковпак - Що ви робите, юначе? - це останнє, що вона почула
***
Чорний мерседес зупиняється прямо перед величезним триповерховим будинком. Я відчинила двері автівки і просто дивилася на нього
- Чого стоїмо? Ходімо, ходімо - мене завели всередину
- Як гарно! - ялинка, що стояла посеред залу захопила всю мою увагу
- Щороку ставимо, хоч діти вже й виросли - на ній висів маленьки ангел. Він найбільше мені приглянувся
- Так, сімейні традиції це святе - промовив Бен Чхоль
- Як там Тоха? - пролунало з кухні. Зал з кухнею були поєднані, ніби одна кімната, але мені було не видно за стіною
- Наче все нормально, синку - махнула рукою жінка, говорячи до ініціатора шуму - Йому дали снодійне, він спить. Обіцяють на днях виписати - вона показала на мене, але він не міг мене бачити - Познайомся, це Т/і, наречена Техьона, а це Намджун, наш старший син і наша бабуся Йонг - до нас вийшов хлопець з яким я зіткнулася і... ХВА ЙОНГ?
- О-хо-хо, привіт! - промовила бабуся. З мого обличчя спала посмішка, в принципі як і в нього
- Ти? - промовили ми одночасно
- Ви знайомі? - запитала Гайон
- Так
- Ні - відповіла я. Бабуся засміялася
- Вибач, помилився - ну так, звісно ПОМИЛИВСЯ
- Ой, яка вродлива дівчина - почала Йонг
- Якщо мама тебе одразу забуде, не хвилюйся. Старечий склероз - я краще за вас це знаю
- У кого це старечий склероз? Чи не в тебе синку? - її лице стало серйозним, хоч до мене вона посміхалася - Та наче ще рано - жінка звернулася до мене - А я тебе знаю
- І я вас знаю, Кім Хва Йонг - всі поглянули на мене...
