- Ю Рі, я й справді не хотіла брехати його сім'ї, вони самі прийняли мене за його наречену. Що мені було робити? Не на вулиці ж ночувати - дівчина посумнішала, адже їй було мене шкода - А я грошей не маю, навіть щоб до роботи доїхати - я приклала руки до грудей - Мені так не зручно від своєї брехні, а вони такі люб'язні, такі хороші, а я... - мені стало соромно, тому я просто заховала лице в руках
- Спокійно, тільки спокійно. Ми щось вигадаємо
- А я їм усе розповім - я рішуче відштовхнулася від стола і встала, але подруга мене зупинила
- Стій! Чи ти з глузду з'їхала? - вона продовжила - А що як тебе серед ночі на вулицю викинуть? - мені не було сенсу заперечувати її слова, тому просто сіла на місце - У кучугурі снігу ночуватимеш, та це в кращому разі. У гіршому тебе здадуть в поліцію як аферистку. Ти про це подумала? - я поглянула на двері, щоб впевнитися що нікого немає - Отже так, подруго, зараз зателефоную своєму братові Юнгі й нехай забере ключі від моєї квартири у батьків, а потім і тебе - в мене з'явилася надія - Головне напиши де ти зараз. Житимеш певний час у мене. Потім приїду, і щось неодмінно придумаємо - я посміхнулася - Запам'ятовуй: на кухні на верхній полиці бляшанка з під чаю, там заощаджені гроші, на перший час тобі вистачить, аби перебитися. Головне, аби Юнгі не почав передчасно Новий рік святкувати, щоб за кермо сів
- Рі - ледь не пустивши сльозу промовила я - Ю Рі, дякую тобі. Якби не ти, я б...
- Тільки не рюмсай, аби нічого не запідозрили - я поглянула на двері і відвернулася, навіть не помітивши, як в кімнату зайшла Хва Йонг
- Головне, щоб бабуся Йонг до приїзду Юнгі мене не впізнала - це прозвучало майже пошепки, хоч і говорила доволі голосно
- До чого тут бабуся Йонг? - сміючись запитала Ю Рі
- То я ж у її сім'ю потрапила. Техьон це її молодший онук
- Оце так земля кругла - здивувалася дівчина - А ти бачила її старшого внука, за якого тебе постійно сватають?
- Краще б не бачила - бабуся зацікавлено почала прислуховуватися
- Невже такий потворний? - посміялася вона
- Гірше! Він єдиний, хто мене в чомусь підозрює. Я з ним сьогодні випадково зіштовхнулася на ґанку лікарні - говорила я дуже швидко, але зрозуміло - Але я ж не знала, що все так вийде - бабуся Йонг була м'яко кажучи вражена і рада, що все так сталося - Це він перший почав зі мною фліртувати. І тепер він вважає мене мало не пропащою жінкою, яка заграє з усіма чоловіками
- Ти фліртувала? - з глузуванням спитала подруга, а я випучила очі
- Ю Рі, звісно ні. Я ж його лише хвилину бачила
- Усе-все, гаразд, вірю -посміялася вона - Просто тримайся від нього подалі. Спробуй звузити ваші контакти
- Легко сказати. Ти ж знаєш, що я не вмію брехати
- То не бреши, ти просто грай. Пам'ятаєш, як ти в студентському театрі Офелію Гамлета грала? Ось
- Так, і пам'ятаю, чим усе це скінчилося - жінка позаду мене тихенько посміялася
- Стривай, подруго, топити тебе ніхто не збирається - бабуся Йонг вийшла з кімнати - Максимум здадуть поліції як аферистку - я склала руки в замок і потрясла перед собою
- Дякую, подруго, підтримала. Молодець - я знову перевірила двері, але нікого не помітила
***
На кухні грала приємна джазова музика, а місіс Кім готувала страви на новорічний стіл. Я спустилася вниз, адже мені не було чого робити. Вона мене помітила
- О, Т/і. А я тут через нерви взялася готувати - почала говорити жінка, нарізаючи огірок - Не можу сидіти на місці, божеволію від неспокою, поки мій син у лікарні - цікаво, а моя мама теж би так за мене переймалася? - А коли руки зайняті, наче спокійніше. Я вже двічі до лікарні телефонувала - я хотіла промовчати, але якщо не спитаю нічого, то вона подумає що мені до нього все рівно
- І як він?
- Так само, спить - от і добре. Однією проблемою менше. Хоч не прокинеться до приїзду Юнгі, вже радує
- Давайте я вам допоможу, бо теж божеволію від неробства
- Від вільних рук не відмовлюся. Он там фартух, візьми, допоможеш мені ковбасу нарізати - поки я його одягала, до нас спустилася Дженні
- Коротше, мамо, мені Ліс телефонувала, запросила на вечірку - дівчина підійшла до столу і почала чистити мандарин - Я піду розвіюся, бо тут суцільний депресняк...
