Частина 20
М: в сенсі?
Д: ну так..
М: що він хотів зробити?!
Д: просто налякати, нічого більше клянусь
М: це не законно, по перше...
Д: давай не про них..
(Мінхо сидів на тому ж дивані де спочатку, а навпроти занепокоєний Хан)
М: та що тобі від мене треба
Д: пф, мені ще кажуть що я натяків не розумію
М: тоді я йду додому
Д: ти мені подобаєшся
М: і що?
Д:... І... Що?... Просто і що?!
М: а ти мені ні, в мене є дівчи...
Д: я знаю що вона для того щоб я ревнував
М:|Хьонджин сука...|
М: це не правда...
Д: не правда? (На губах мелькнула посмішка, і він встав з місця і підійшов до Мінхо максимально близько)
М: тобі мало того що ти мене силою поц.. поцілував?
Д: тобто все, не правда?
М: я перший задав питання відповідай.
Д: а якщо мало?
(Він спустився нижче і поклав руки по боках від плеч Мінхо, тим самим навис над бідним Хо)
Д: тепер ти відповідай
М: це... Це правда...
Д:хаха, тоді ти не проти якщо я зроблю це?
(Джисон почав розтягувати ґудзики білої сорочки Мінхо)
М: проти
(Джисон зупинився і поглянув на його обличчя швидко відстрибнув)
Д: не зрозумів..
М: я йду додому
Д: ні, стій ти не можеш піти
М: можу. Це ти не можеш мене тримати тут
