(Лікс встав з ліжка і оглянувшись зрозумів що він в палаті сам)
Ф: еей, тут хтось є?
(Він натиснув на виклик медсестри і через хвилину забігла мила жіночка, але коли побачила що Фелікс прокинувся її обличчя зблідніло)
?: 14 ПАЛАТА СЮДИ!
(Потім прибіг ще хтось і почав перевіряти робочі кінцівки і світити ліхтариком в очі)
Ф: можете пояснити...
?2: Зателефонуйте родичам! Скажіть що він прокинувся!
Ф: я?... Можна тату не казати, йому буде всеодно
?2: не кажіть так ваші батьки довго чекали цього
Ф: ха.. думаю ви помиляєтесь.. чи татова нова жінка теж чекала?
(Пройшло всього 5 хвилин і в палату забіг Хьонджин і Шухуа)
Ф: оо, нарешті...
Ш: БОЖЕ ЛІКС!
Х: не можу повірити...
Ф: еей, ми ж вчора бачились в школі.. а те що було ввечері правда?
(Він поглянув на Джинні, але той навіть уяви не мав про що він)
Х: вибач... Вчора?
Ш: ВЧОРА? ТА ТИ Ж...
( В палату відразу ж забіг тато а за ним...
Ф: Мама..? Я що досі сплю?
М: БОЖЕ...ЙОНБОК... Я ТАК РАДА
(Жінка почала давитись сльозами і обіймати переляканого Лікса)
Ф: вибачте ви хто?...
(Всі різко поглянули на Фелікса а його тато теж витирав сльози хустинкою)
Т: це... Твоя мама
Ф: як ти взагалі смієш говорити зі мною..
М: Лікс... Сину, в тебе шок я розумію, але..
Ф: поясніть мені що тут відбувається!
Ш: ТИ БУВ У КОМІ ДВА РОКИ!
Ф: але ж мама не могла... І., я не розумію
Х: ми очікували цього
Ф: ну.. допустимо я Лі Фелікс і мені зараз... Ее дев'ятнадцять, окей тоді....
Ш: ні.. тобі не дев'ятнадцять
Х: тобі сімнадцять Фелікс
Х: ти потрапив після аварії, не пам'ятаєш?
Ф: ні... Я ж тільки я.. вчора.. Хьонджин...тато...відіслав...мене...
(Фелікс схопився за голову)
