Частина 7
(Шухуа скоріше поспішила до виходу, щоб подивитись як там Лікс.)
Ш:Мені дуже шкода, не треба було розмо..
Ф:Я тебе прошу, на який чорт мені здалася та геометрія
Ш:Хпх
Ф:Пішли скоріше, ми з мійон тобі все розкажемо
(За хвилину, вони вже були в тому коридорі)
М: о, ви вже тут
Ф:так, примчали
Ш:ну, давайте мені вже не терпиться
М: дивись, ці всі картини намалював хтось з цієї школи, хтось, чиє ім'я хоче знати кожен з РШХ.
Ф: все що нам відомо це те що це хлопець, нова картина в понеділок, його волосся з ароматом м'яти.
М:поки що все
Ш: цього занадто мало
Ф: ми в курсі...
Ш: тоді в мене немає вибору. Буду. З вами (Шухуа мило посміхнулась. Інші теж)
Ф:я так і знав що ти погодишся
*Після уроків*
М:йдіть, в мене ще справи
Ф: одинадцяті класи що більше. Навантажують?
М: та ні, я сьогодні чергова
Ш:зрозуміло
Ф:бувай тоді
М:бувайте
*Фелікс і Шу йдуть додому*
Ш:Давааай, ти обіцяв розповісти
(Фелікс видихнув, зараз йому треба розповісти що сталось у понеділок, і головне завдання не засміятись надто голосно)
Ф: ну тут є один хлопець... Хьонджин... Це той з ким ти сьогодні заговорила. Його боїться дуже багато учнів. Він Б'є усіх новеньких, тому так.. Я теж в понеділок був новеньким...
Ш:так от чого ви мене захищали...
(Фелікс хотів засміятись, але все ж вийшло стриматись)
Ф: він хотів мене побити з дружками...
Ш:який жах
Ф: вони розбили мені ніс і губу. Через те що я не міг говорити, я відірвав клаптик від його сорочки і витер ніс. А коли я тікав, він випадково сказав зняти з мене сорочку.
(Фелікс уже ледь стримував сміх)
Ш:це так жахли... Стоп ЩО ТИ ЗРОБИВ???
(Шухуа почала сміятись настільки голосно, що всі люди звертали на неї увагу.)
