Кохання з піску та болю

Розділ 8. Айріс

Слова не варті нічого.

Цілий тиждень намагалась уникати Даміра, але це не виходило досить добре. У п'ятницю нас усіх зібрали, щоб зробити якесь оголошення. Сюди приїхав навіть його батько і мати. Вони пройшлися коридором, ніби мали владу всього світу. Гаразд, це всього лише 8 місяців. Ірида також була поруч, але я вже навіть звикла. Перед цими зборами хотілось напитися кави, щоб не відкинутись. Я перевіряла телефон, бо Даян прихворів. Няня мала поміряти температуру, зварити бульйон, м'яско та повідомити мені про його самопочуття, але поки що була тиша.

– Привіт, – його дружина сьогодні в білій абаї.

– Здрастуй, – промовила та натиснула на кнопку, щоб потік мій напій.

– Як тобі тут працюється? – повернула до неї голову.

– Тобі ж не цікаво, то навіщо питати? – ризикнула я.

– Просто не зрозумію, чого добиваєшся, – прошипіла дівчина.

– У чому твоя проблема? – запитала в неї та підійшла ближче.

– Ти – моя проблема. Приїхала сюди та хочеш усе зруйнувати? Хіба ти настільки дурна? – мене це дратувало.

– Послухай, Іридо, – почала ввічливо, хоча вже злилася, – я маю контракт на 8 місяців, щоб довести проєкт і зробити правки, якщо необхідно. Те, що ти собі там придумала – твоя проблема, зрозуміла? У мене є прекрасна сім'я, – хотілося вчепитися пальцями в її шию, але стрималася.

– Ти думаєш, що зможеш прив'язати його до себе? – від такої заяви навіть розсміялася.

– Ти несеш маячню, – забрала стаканчик і махнула підборіддям на апарат. – Будеш? – типу ввічливість.

– Ні, мені не можна, – погладила живіт і розвернулася.

Бог не пошкодував мені мізків, тому все достеменно зрозуміло. У нього буде дитина. У них буде дитина. Даян явно не буде йому потрібен. Ось і вирішили. Мінус одна причина розповісти правду. Перевіривши телефон, я знову не знайшла повідомлення від няні. Гаразд. Одразу ж після зборів наберу її, щоб дізнатися.

У просторій кімнаті багато осіб. Тут були ще четверо його близьких людей: троє братів і сестра. Дівчина стояла та щось говорила Даміру, а той хмурився. Вона обернулася, щойно за мною зачинилися двері, і не відводила погляду. Сірі очі відрізняли її від усіх карооких чоловіків. Дуже вродлива, але надто вперта, це очевидно.