23

22 5 1
                                    

Від розуміння, що все провертається так, як того хоче Роджер Альфеус, моє обличчя спохмурніло.

Мушу визнати, я завжди думала, що Клод тут найбожевільніший, але, схоже, доведеться взяти свої слова назад. Приз головного навіженого дістається пану білявці!

Я вирішила продовжити свою веселу екзекуцію мозку Роджера, тож заховала свою злість подалі та скорчила задумливу гримасу.

— Гм-м, але Афі не хоче дружити з кимось дурнішим за неї.

Чи була моя відповідь такою вже неочікуваною? Напевно, зважаючи, як ці двоє застигли, шоковані моїми словами.

— П-принцесо...

Угх. Здається, мені теж зараз зле стане. Але начхати! Аби ж тільки гарно поставити його на місце!

— Кхм-кхм, вона розумна дівчинка, тому принцесі немає про що хвилюватися.

Ох, невже? Я усміхнулася від його впевненої відповіді. Ясна річ, адже це ти почав з раннього дитинства навчати її заради свого майбутнього. Тоді як тобі таке?

Я видала захоплене «Овва» у відповідь на слова пана білявки і запитала:

— Тоді вона розмовляє атлантанською? Пан білявка дурний пес, розумом як актинія.*

*[1] там де курсив, Афі розмовляє іншою мовою.

У Роджера аж очі на лоба вилізли від того, як вільно я говорила атлантанською. Але ми тільки почали.

— Тоді як щодо фаскальської мови? Пес білявка — ідіот, який мітить абиде. Бе-бе-бе.

Він не відповів.

— Свята мова Псиканзії легка, тому вона має досконало нею володіти. Кара Божа впаде на брехунів.

Чоловік остаточно втратив мову, коли я процитувала рядок з божественого письма псиканзійською. Але й це ще не все.

— А як щодо теорії соціології? Якщо вона настільки розумна, то, певно, вже завершила другий том? Гм-м, Афі застрягла на теорії функціоналізму Бердінґера, тому що вона трохи важка, але, можливо, вона закінчила Біла Рохича? Як щодо інших предметів? Мани? Філософії? Історії?

Той не знайшовся що відповісти, тож я продовжила:

— Гм... Але якщо вона настільки розумна, як каже пан білявка, тоді вона може не захотіти дружити, бо Афі не дуже добре розмовляє атлантанською для свого віку... Чи зможу я попросити її бути моєю подругою, якщо довчу те, що вивчаю зараз? — спитала я з виразом глибокого печалю.

Одного разу я раптом стала принцесоюWhere stories live. Discover now