Куди ти ведеш, колія?
До смерті.
Але я не хочу до смерті!
Я пролягаю через багато країн. Смерть – моя кінцева точка. Поки їхатимеш, ти можеш зупинятися, де хочеш.
А де ти пролягаєш?
Всюди.
А як мені знати, де зупинятися?
Це мудрість, яку ще ніхто не розгадав. Ти можеш бути першою. Зупиняйся, де твоє серце підкаже, і будеш щасливою. Або не будеш.
Я хочу бути щасливою!
Я за це не відповідаю. Ти і тільки ти господар свого щастя.
Тепер я спантеличена, колія.
Нічого. Ти все зрозумієш, як тільки почнеш. А далі життя, як мотор, підхопить твій потяг, і ти вже не думатимеш про такі речі. Щасти.
ВИ ЧИТАЄТЕ
30 історій про мене
De Todo30 днів - марафон, влаштований Українським ваттпад-ком'юніті на честь річниці. Щодня я викладатиму в цю збірку мініатюру на одну з тридцяти тем із марафону. Всі історії так чи так стосуватимуться мене.
