Шлях, він розширюється до кінця. Він ростить навколо себе рослини: спочатку колючі, а потім квітучі. Там є розлогі дерева аличі з голчастими гілками й кислими плодами, є троянди, прекрасні, наче сама весна, та не торкайся їх – вони шипасті. Ростуть там і безневинні квіти: півонії, майори, чорнобривці, навіть яблуні з плодами; але ж до них іще треба дійти. Шлях повертає багато разів, він чатує, як звір, і не знаєш, що ховається за кожним із його підступних поворотів. Він іде, іде вперед, не видно йому кінця. Він хоче випробувати мене, перевірити на стійкість, а моє взуття на міцність. Він укладає угоду: дійдеш до кінця – буде тобі відпочинок і смачні плоди. А як не дійдеш – повертатимеш назад крізь ті самі колючки, які вже був проминув.
ВИ ЧИТАЄТЕ
30 історій про мене
Aléatoire30 днів - марафон, влаштований Українським ваттпад-ком'юніті на честь річниці. Щодня я викладатиму в цю збірку мініатюру на одну з тридцяти тем із марафону. Всі історії так чи так стосуватимуться мене.
