Мій ключ висить у мене на грудях, десь навпроти серця. Я бережу його як зіницю ока й нікому не даю. Моя душа занадто крихка і ніжна, щоб бути відкритою для людей. Лише я тримала її в руках.
Брешу. Не лише я.
Одного разу я довірила ключ декому. Та людина відчинила сейф, у якому лежало все найпотаємніше, взяла його в руки і... Впустила.
Я підняла й подала назад. А вона знову впустила.
Тоді я забрала ключ і більше його не давала. Нікому.
Колись я знову подам ключ комусь. Можливо, це буде неправильна людина. Не знаю. У мене надто багато довіри.
Ця збірка і є ключ, просто у формі слів і розділів. Не впусти мою душу, читачу.
ВИ ЧИТАЄТЕ
30 історій про мене
Aléatoire30 днів - марафон, влаштований Українським ваттпад-ком'юніті на честь річниці. Щодня я викладатиму в цю збірку мініатюру на одну з тридцяти тем із марафону. Всі історії так чи так стосуватимуться мене.
