Хороша, чемна дівчина. Турботлива, спостережлива. Завжди весела, завжди вислухає, поспівчуває, підтримає. Вона життєрадісна, в неї немає проблем. Вона тиха, сором'язлива, поводиться саме так, як варто. Не робить зайвих рухів, не видає зайвих звуків. Вона не плаче: це прояв слабкості. Вона не має ніяких любовних драм: це для вразливих. А вона не вразлива, ні. Вона все сприймає зі спокійною усмішкою.
Це маска. Все моє життя – маска.
Я байдужа до всіх. Коли мене чіпляють чужі проблеми, я плачу. Коли мене зраджують, я плачу. Коли на мені провина, я псую свою шкіру. Я радітиму голосно, стрибатиму по кімнаті, махаючи руками. Ви мені відкриватимете душу, а я киватиму головою. Я не хочу жити, але в моїй вірі спричинити собі смерть – це гріх. Та й я не достойна смерті від своїх рук: у мене ж усе добре. В мене все добре, я просто слабка й налякана.
І в масці.
ВИ ЧИТАЄТЕ
30 історій про мене
De Todo30 днів - марафон, влаштований Українським ваттпад-ком'юніті на честь річниці. Щодня я викладатиму в цю збірку мініатюру на одну з тридцяти тем із марафону. Всі історії так чи так стосуватимуться мене.
