Небезпечна гра

Розділ 9. Шей

Я ліз зі шкіри, щоб показати публіці те, що повинен. Кончений Рассел зробив із мене циркову мавпу, змушуючи слідкувати за парубками, які думають не тією головою. Єдине, що приносило користь, була гра, яку ми намагалися запхати до пустого черепу людей. Не знаю, нащо придумав спільне життя, проте вірив, що це точно допоможе. Якщо Майкл повірить, то скаже іншим, і ті пустять язики у справу.

    Що помітив за короткий період? Шейла прагнула поринути в натовп, аби злитися з ним і стати непомітною. Це ніхуя не працювало. Ще одне... Другий раз каже, що її лякає темрява. Я вже замовив невелику скляну планету, яка випромінюватиме зоряне небо в кімнаті, щоб дівчина могла дихати. У моїй шафі було занадто багато місця для неї. Блядь.

    Я не подумав, що в неї дрібка речей.

    Кортес розклала одяг рівними стопками. Тут замало одягу. Відчуваю себе виродком, ніби зробив це спеціально, щоб принизити. Лайно. Грозові очі роздивлялися кімнату. Їй тут незатишно... Мексиканка не знала, куди можна сісти та просто стояла, немов статуя. Уся сила та нахабність зникли. Що таке, маленька Клео?

    — Відчуваю, як ти злишся, — повернулася до мене дівчина.

    — Чого? — звів брови.

    — Я вдерлася на твою територію, — знизала плечима.

    — Та ніби поки все нормально. І це я запропонував жити тут, — відповів. — Ходімо на кухню. Я приготую щось для нас, — вона істерично засміялася.

    — То відтепер ти відповідаєш за їжу? — підняла брову.

    — Зазвичай готую лише собі або сестрі. Тепер... тобі також, — пробубнів. Гейт одразу зрозуміє серйозність, коли побачить це. Але зараз справа не в комусь із хокеїстів, а в гостинності та відчутті провини.

    — Добре. О котрій ти лягаєш спати? — задає дивне питання.

    — Об одинадцятій, — і позаду чую писк.

    — Ох, рано, трясця, — стає смішно.

    — Прокидаюся о п'ятій просто, — Шейла точно знає це, бо заглядала до мого блокнота.

    А її книжечка досі в тебе, Шею-мудаку.

    — Кожен день? — перепитує.

    — Зараз маю досить тісний графік, — її очі стають більшими.

    — Ясно, — махає головою та сідає на високий стілець.