Драко Мелфой та Принизливе Важке Випробування Коханням

Глава 33. Темний бік героїки

Від авторки:
За понад 20 років письменницької діяльності мені ще не доводилося писати таку водночас смішну й драматичну главу, як ця.

Від перекладачки:
«Ви забіли...забули? А я вам трохи напам'ятаю»(с)

***

Горезвісний аврор Драко Мелфой по вуха закохався в головний об'єкт.

Усе вийшло з-під контролю й полетіло під три чорти.

Моторошне усвідомлення загрожувало катастрофічними наслідками одночасно на двох фронтах. Тож наступного ранку Драко піднявся з ліжка з твердим наміром розв'язати одразу дві задачі, кожна з яких неймовірно жахала його.

По-перше, зважаючи на те, що ані придушення, ані спроби збалансування не працювали (що вже говорити про найменший контроль) Драко був зобов'язаний піти до Тонкс і офіційно відмовитися від завдання з охорони Ґрейнджер.

По-друге, скинувши кайдани професійних стосунків, він збирався постати перед ясні очі Ґрейнджер і відкрити їй свою зболену душу.

І, при позитивному розвитку подій, він почав би втілення ще однієї задачі, що жевріла на задвірках його свідомості: зацілувати відьму до півсмерті.

(А також відтрахати до нестями. Але спочатку зацілувати. Усе-таки Драко був джентльменом).

Того ранку — ну, майже ранку, — Драко прибув до управління саме тоді, коли Поттер збирався доповісти про останні пригоди Д.У.П.А. Драко попросив Тонкс після наради залишитися на пару слів. Відьма зміряла його допитливим поглядом, кивнула, а потім жестом запросила сісти — Поттер саме починав звітувати.

Поки Поттер перераховував скромні успіхи Д.У.П.А. того тижня, Драко подумки готував промову для Тонкс. Він збирався повідомити, що пристає на її останню пропозицію і припиняє співпрацю з Ґрейнджер. Він був готовий усунутися від виконання завдання й офіційно не мати жодного стосунку до справи. Єдиною його вимогою було, щоб Ґрейнджер носила каблучку. Навіть після звільнення Драко хотів запропонувати Ґрейнджер залишитися в маєтку, оскільки вважав його найбезпечнішим місцем для відьми.

Тонкс мала повне право приперти Драко до стіни, вимагаючи пояснень, чому той кидав справу в досить критичний момент — і якби так сталося, Драко й бровою не повів би. Насправді це не варто уваги. Така дрібниця, що про неї згадувати. Яка саме? О, він, власне, був закоханий у Герміону Ґрейнджер. Можливо, багато місяців поспіль. Через що наразі палав у нестерпній агонії. Чи був в кабінеті Тoнкс смітник? Ще трохи, і Драко знудило б.