Драко Мелфой та Принизливе Важке Випробування Коханням

Глава 31. Палата (Я)нуса (Т)і(к)і

Ранок привітався сірим світанком. Дощ розмірено тарабанив у вікно.

У цій вогкій тиші Драко-майстер-придушення-Мелфой і Герміона-нема-сил-побороти-ускладнення-Ґрейнджер лежали, втупившись у стелю, розмірковуючи над тим, що накоїли.

Важко було заперечувати те, що сталося, адже на їхніх тілах залишалися біологічні рідини одне одного — десь більше, десь менше.

Розмова в ліжку була короткою і по суті. Що сталося в Іспанії, мало залишитися в Іспанії. Драко і Ґрейнджер були професіоналами. Професіоналами, які поважали професіоналізм одне одного й ніколи не поставилися б до приписаного їм професіонала інакше, ніж із професіоналізмом. Вони повторили це ще кілька разів, поки не настало смислове пересичення, розгубилися й рушили додому.

Але Драко поповнив каталог картинок для дрочки, тож ще не все було втрачено.

Ґрейнджер і раніше залучала у своїй роботі всі до останнього нейрони мозку, але тепер, нарешті тримаючи надію зі скриньки Пандори в руках, відьма з головою поринула в проєкт. У наступні дні вона підійшла впритул до фінальної стадії приготування прото-Санітатему й кожну годину в лабораторії присвячувала тому, що збирала необхідне для синтезу цього дива та старту клінічних випробувань.

Листопад тривав, день за днем наближаючи час нової повні. Тепер Ґрейбек і Ґрейнджер вступили в завершальний етап озброєнь наввипередки: вірус проти ліків.

Спостерігаючи за тим, як гарячково Ґрейнджер працювала в лабораторії, Драко усвідомлював, що останнє, про що жінка думала в ті миті — це неприпустимі заняття з приставленим до неї аврором (зокрема про ніч в Іспанії, яку вони не провели разом). Що ближчою була ніч повні, то з більшою одержимістю віддавалася роботі Ґрейнджер, прагнучи завершити розробку. Вона працювала в скаженому темпі, згадуючи про їжу тільки тоді, коли про це нагадували, і найчастіше жінку мало не виштовхували додому та силоміць відправляли до ліжка.

Іноді вона дивилася на Драко зовсім порожніми очима, але це була не блокологія. Усі думки Ґрейнджер нав'язливо та палко крутилися десь в іншому місці.

Вогонь, що палав у душі відьми, був небезпечним: від нього вона сяяла, але полум'я загрожувало спалити все дотла.

Драко так скучив за нею.

У дні, коли не потрібно було охороняти Ґрейнджер у Королівській залі, він разом із Поттером, Візлі та аврорським товариством розшукували Ґрейбека. Поттер переслідував вовкулаку з таким самим шаленством і нестриманістю, з якими відьма віддавалася роботі в лабораторії. Аврори хапалися за кожну зачіпку, яку Драко витягнув із Ларсена. У результаті цього кілька поганців було затримано — але не клятого Ґрейбека.