Я не дівчина - Башатошарові спогади

1 - Я закохана в свою душу й тіло

Я прокидаюся в своєму скрипучому ліжку. Сонечко світить, каже «прокидайся, дитино, сьогодні знову шуруєш в улюблену школу». Так і є. Не дають часу поспати вдосталь. Таке життя.

Неохоче покидаю комфортабельний барліг. Повільними, але доволі бадьорими кроками переступаю поріг кімнати. Попадаю у світ свого передпокою, або, як ми ще називаємо, «коридору». Дивовижно. Перед тим, як розпочати традиційні ранкові справи, підходжу до дзеркала, яке заполонило половину шафи. Зазираю у нього, бо інакше не могло бути.

Перед очима – чаруючий силует дівчини. «Яна Корольова, яка ж ти все-таки красуня», - промайнуло в голові. І розум глаголить істину. Ви тільки гляньте на мої незабутні цицьки третього розміру – як на них не заглядітися? Упс, зовсім забула про своє миле личко, хе-хе. Блакитні, ніби райські небеса, палаючі від жаги очі. Носик, ротик, вушка... Біляве, шовковисте волосся, що спускається майже до поясу. Одним словом – я ідеальна, не з цього світу.

Моє тіло... воно прекрасне. Від маківки до п'ят. Кожний міліметр дотримується законів всесвітнього балансу. Моїм формам і рисам обличчям позаздрила б кожна дівчина. Але ці сучки і мізинця не варті. Хе-хе. Одягнена зараз рожева футболочка, що так вдало підкреслює об'ємні груди. Нижче - ці коротенькі джинсові шортики, як я і обожнюю. Мої ніжки відкриті для спостережень і захоплень! Акуратні ступні навіть не в білосніжних шкарпетках, а в чистому вигляді. Поцінувачам фут-фетішу сподобається. Я не прихильниця цього, віддаю перевагу насолоджуватися візуально.

Повертаюся спиною, неабияк сильно хочеться оцінити свою дупцю. В нинішньому вбранні мої булки неперевершені. Наче сам бог створив їх, вклав всю свою надприродну силу заради такого шедевру. Я спостерігала там число Фібоначі, золотий перетин. Безсумнівно. Господи, ти задоволений мною? Бо я на всі 100% пишаюся за успішно виконану роботу.

Неможливо відвести від себе очі. Моя сексуальність грала на струнках особистих фізіологічних бажань. Я сильно збудилася від видовища. Як це називається, коли ти хочем саму себе? Любов до себе? Думаю, так. Любові в мене вистачає. Більше не могла стримувати себе. Хотіла вивчити тіло, доторкнутися до нього з усіх сторін, пізнати всю красу жінки... Знімаю футболку і кидаю на підлогу. Пішла вона нахуй. Тепер в центрі уваги – чорний бюстгальтер. Мої ніжні ручки взялися за обширні цицечки. В кімнаті ставало ще гаряче. Відчувала, як несамовито пітнію. Які ж вони м'якенькі, так би і мацали їх цілий день!

Але дещо сковувало на фізичному і ментальному рівні. Цей ліфчик вже не потрібен. Вийшов термін придатності. Зриваю його, як дешевий непотріб, нарешті споглядаючи на свої скарби в первісному вигляді. Так набагато краще, легше дихати. І порив відчуттів від власних грудей не передати словами. Було так чуттєво доторкатися до рожевеньких сосочків і ореол, що будоражило мій мозок на всіх його рівнях. Я хотіла від тіла більшого.

Розриваю на стегнах шорти, наче майбутнє ганчір'я для підлоги. Пішов цей одяг в пізду. Нижня білизна – ось наш вибір! На мені – трусики світлого, пастельного кольору з цяточками. Як тільки показався їх невеличкий клаптик, моє збудження миттєво виросло. З кожним хтивим кроком я ставала ближче до власних найпотаємніших областей.

Трусики так зручно сиділи, особливо гарно на сідницях. Я знову повернулася боком, щоб насолодитися краєвидами. Божественно. Хватаюсь за поясок, не в силах чекати. Майстерно зриваю їх по перевіреному методу. І ось, нарешті, мені відкрилася справжня зірка, яку я чомусь ховала між ніг. Гість нашої програми – моя вагіна!

Із рота потекла слина, литки затряслися від наростаючої інтриги. Серцебиття сягало піку. Роздвигаю руками ділянку промежини, для кращого виду. Хай очі продовжують насолоджуватися. Так, що там у нас. Великі соромітні губки, маленькі соромітні губки, такі апетитні – я би їх поцілувала по-французьки. Клітор – такий тендітний, і такий чутливий, неначе міні-член. Уретра, і сама піхва-красуня з унікальною внутрішньою формою. Все на місці, все на готові для виконання закладених функцій.