3 частина

3 1 0
                                    

Flashback

Чімін, сидячи в приглушеному світлі маленького кафе, відчував самотність, що повільно огортала його, ніби туман, який не дає дихати. Він завжди був один, навіть серед людей. Друзів, які б не обманювали та не зраджували, не було. З самого дитинства він відчував, що його цінували лише як предмет обміну - батьки ставилися до нього, як до товару, який можна продати багатшому альфі. Вони жадали укласти вигідну угоду, а не зважали на бажання сина знайти справжне кохання. Жити без почуттів, як маріонетка, яку штовхають в обійми того, хто зможе забезпечити їхні амбіції, було нестерпно.

Чімін підняв коктейль до губ і відхилив голову назад, намагаючись втекти від нав'язливих думок. Але телефонний дзвінок раптово вирвав його із забуття. На екрані висвітлилося суворе слово: "Батько". Його рука на мить здригнулася і він глибоко зітхнув.

- Алло, - промовив він сухо, відчуваючи, як холод пробігає по його спині.

- Де ти, шльондро? — суворий голос його батька пролунав з іншого боку телефону. Чімін відразу зрозумів, що на нього чекає кара. Болісний спогад про батіг і покарання змусив його тіло стиснутися від страху. - Якщо через 30 хвилин не будеш вдома, знайду тебе і прострелю твою дурну башку.

Ці слова змусили його внутрішньо стиснутися. Його серце почало шалено битися, а перед очима попливли образи майбутнього приниження. Він вже уявляв, як знову стане жертвою бездушних домовленостей.

Закінчивши розмову, Чімін із розгубленим поглядом спробував зібратися, коли перед ним несподівано з'явився незнайомець. Його широка посмішка була настільки неприродною, що омега відчув холод по спині.

- Привіт, сонечко, - промовив чоловік, нахилившись ближче. — Хто тебе образив? Скажи, і я зроблю так, щоб він горів у муках, а його останки шукали по всій країні.

Чімін зрозумів, що зустріч із цим чоловіком може обернутися катастрофою. Він був саме тим, від кого його захищала охорона. Чон Хосок.

- Вибачте, мені треба йти, - почав хлопець, намагаючись встати, але не встиг. Сильна рука альфи схопила його, наче хижак, що націлився на здобич.

- Не поспішай. Можливо, я дозволю тобі піти, але лише якщо ти будеш слухняний, - альфа посміхнувся, вдихаючи феромони хлопця. - Проте якщо почнеш пручатися, я стрілятиму.

You've reached the end of published parts.

⏰ Останнє оновлення: Oct 24 ⏰

Add this story to your Library to get notified about new parts!

Кришталеві сльозиWhere stories live. Discover now