ОДИН МЕТР

Алкогольна амнезія Вівʼєн

Я відчуваю теплоту ранкового сонця, що так приємно гріє моє обличчя. Щось починає рухатись в моїх ногах, я повільно розплющую очі і бачу своє пухнасте сіре щастя, Дасті так солодко муркотить. Обережно піднімаюсь на руках щоб її не розбудити, і відчуваю ниючий біль між ніг, чорт... що вчора було?. через те, що перебрала з алкоголем уж дуже сильно пульсує головний біль. Я ніколи не вміла пити.

— Так, більше ніякого алкоголю, тим паче в такій кількості. І тим паче на голодний шлунок.

Підходжу до власної ванної, білий мармур в поєднанні з темним бетоном - прям моє відображення. Вдень елегантна дівчина з манерами, а вночі весела бунтарка у найвідоміших клубах Нью Йорку.
Вмикаю гарячий душ, підключаю колонку до мого телефону, так, я не можу збиратись без музики. Дістаю аспірин з аптечки і запиваю водою з крану. Так, коли я не на людях я зовсім не леді, можу собі дозволити. З Колонок починає лунати одна з моїх улюблених "Hit the Road Jack" Ray Charles. Ідеально для гарного настрою.
Поки намилюю голову намагаюсь пригадати що відбулось вчора. Чорт, нічого не памʼятаю, треба розпитати Трейсі. Сподіваюсь вона памʼятає події минулої ночі.

Мені не можна налажати перед самим початком навчання в Лондоні. Я себе вбʼю якщо батько все відмінить. Я так багато витратила часу і сил на те щоб вступити туди. Ніякі гроші не допоможуть вам якщо ви вирішили стати частинкою Лондонського коледжу моди UAL. Потрібно мати невичерпну креативність, класні фешн ескізи, і вміти бляха шикарно шити, без єдиних помилок. Останні 5 років я провела у себе в кімнаті створюючи тисячі ескізів і більше сотні елементів одягу.

Тому не можу дочекатись сьогоднішнього моменту, коли вийду з Хетроу аеропорта і вдихну повітря вільної людини, більше ніяких благодійних заходів, елегантних суконь, званих вечорів, «люблячих» батьків і фальшивих посмішок. Я так втомилась від усього цього.
Хочу приймати рішення в своєму житті самостійно, а не бути чиєюсь лялькою.

— Вівʼєн!! Доню! Ми будемо тебе чекати в їдальні! — раптово закричала мама, вириваючи мене з роздумів.

—Добре,  я скоро буду! — поспіхом витираюсь рушником, одягаю свій шовковий чорний халат, наматую тюрбан на вологе волосся.

В цей момент починає грати "The perfect pair" Beabadoobee я пританцьовюуючи біжу до туалетного столику, щоб нанести трошки макіяжу, треба ж сховати вчорашні пригоди. Взагалі я не люблю фарбуватись, але будучи старанною леді я маю це робити. Коли ж це закінчиться!
Закінчивши з макіяжем, швиденько сушу та вкладаю волосся, сьогодні вирішила залишити свої дикі кучері, набридає постійно їх випрямляти, одягаю довге приталене плаття на широких бретельках з квадратним вирізом темно зеленого кольору що добре підкреслює мої очі і чорні туфлі з квадратним каблуком, щоб хоч трохи бути вищою.