ОДИН МЕТР

Сюрприз Ейден

Звук рингтона вириває мене з роздумів. 
— Слухаю.

— Бос, ми його знайшли.

— Відвозьте на склад, трошки «пограйтесь».

— Буде зроблено, «граємось» до кінця ?

— Ні. Він не заслуговує на такий простий кінець.

— Будемо чекати на подальші укази.

Я вимкнув слухавку. Пройшло пару днів з тої страшної ночі. Він намагався залягти на дно, але від мене не втечеш. Смерть для нього буде подарунком, а він не заслуговує на подарунки. Я придумав для нього цікавіший розвиток подій. Поки мої хлопці з ним будуть «гратись», інші шукають якомога більше на нього компромату. В моїх планах знищити його як людину, бізнесмена і чоловіка. Він залишиться хворим, бідним і нікому не потрібним. Він дуже помилявся, що може чинити такі речі безкарно. 

Я повернувся до Вівʼєн у спальню, вона робила макіяж. Її губа ще трохи набрякла, що не робить її менш прекрасною. Нахилившись до неї, я ніжно поцілував в шию, вдихаючи її солодкий квітковий аромат.
— Ти неймовірна, я тобі казав ?

Вона посміхається.
— За сьогодні разів так 15 точно!

— І цього недостатньо, щоб описати твою красу!

— Ейден, перестань. — червоніючи, мило посміхається.

— Не перестану, до речі, ти куди збираєшся?

Вона наносить блиск, від чого я не можу відірвати свій погляд, ці пухкі губи...
А потім кидає на мене здивований погляд.
— На роботу! Куди ж ще ?

Я з усмішкою промовляю.
— Взагалі-то ти сьогодні не працюєш.

Вона вигнула одну брову.
— Чому це ?!

— У тебе вихідний. — я хитро посміхнувся.

— Ейден, перестань мене жаліти! Зі мною все нормально! Я в порядку! І готова працювати!

— Я тебе не жалію, а піклуюсь про тебе. Я розумію чому ти так хочеш працювати. Але це не вихід - завалювати себе роботою, ховаючись від спогадів, болю, емоцій. Ти маєш повне право прожити їх. Ти пережила жахливі речі. Але я тут з тобою, я хочу щоб ти довірилась мені, і трошки дала собі відпочити.

— Ейден...

— Я подзвонив напряму Грейсону, щоб сказати що тобі потрібен відпочинок.

— Самому Грейсону? Ти напевно жартуєш! Сам містер Пірс пересилив себе і свою гордість щоб йому подзвонити ?! Не можу повірити ! — іронічно запитала вона.