Люба.Любов

Освічення

       -Я тебе ЛЮБЛЮ; сказав Костя ,а потім довго дивився мені в очі.

       Що що ,а такого я не очікувала почути. Він мажор ,а хто я ? Проста дівчина зовсім не пара такому хлопцю. І до того я його знаю лише два дні. І взагалі слово люблю це вже занадто.

       -Костя і ти мене зрозумій , я не можу повірити такому мажорчику , бабієві ,що у нього є справжні почуття...

       -Я тобі докажу; пролунало з його уст.

      Якщо чесно я мало вірила , але він продовжував дивитися мені в очі.
      Весь фільм він тримав мене за руку , а другою їв попкорн. Так ,,романтично". В самий найромантичніший момент він мене поцілува. Це було наче у фільмі. Коли фільм закінчився ми всі вийшли. Фільм був дитячий , але ,як запевняли нас хлопці він був страшний.
      Я з Альою направлялися у сторону зупинки ,як нас зупинив Стів.

      -Ми вас довеземо , ми на машинах.

      -Ну ладно; нам навіть краще.

      -Спускайтеся на стоянку я вас зараз дожену.

      Ми спустилися і побачили , як червоними розами була встелена доріжна до машини Кості. І він тримав букет білих роз з голубими окраїнами. Це були мої улюблені квіти. Я підійшла до Кості і обняла його. Я розуміла , що грошима любов не купляють , але мені усеодно було приємно. Через хвилину підійшов Стів і Аля поїхала з ним. Я звичайно сіла до Кості і ми поїхали.
     Але він не знає де я живу. Куди він мене везе? А може знає , в нього же там зв'язки і всяке таке. І я вирішила провірити.

      -Я живу на вулиці Даньшина; сказала я

      -А хто сказав ,що ми їдемо до тебе?

      -Ну це норм да , а мене питати не потрібно.

      -Я думаю ти не протів.

      -А я протів. Усе висаджуй мене я доїду на маршрутці.

      -Е ні так просто ти від мене не підеш; з цими словами він збільшив швидкість і через кілька хвилин ми були вже за містом.

      -Мені може завтра в школу , я так вже одинь день пропустила.

      -Нічого страшного.

      -Тобі то нічого; я повернула голову в вікно ,а там був ліс! Одні дерева! Я дуже перелякалася.
      -Ти хочеш мене вбити? Куди ти мене везеш? я була настільки злякана ,що у мене почали падати сльози.

      -Е чого ти плачеш? Ми їдемо з тобою на дачу.

      Ми їхали приблизно годину і до мене подзвонив телефон.

      -Алло; відповіла я

      -Алло , Люба де тебе чорт носить. Чому ти ще не вдома?

     А вже була 9 година.

      -Андрій мене сьогодні не буде я буду ночувати у подружки. Так що спати без мене лягай

      -Ладно давай.

      Я бачила , як Костя після цієї розмови сильніше стис руль і збільшив швидкість. А потім грубо запитав:

      -Хто це був?

      Та не встигла я відповісти ,як Костя взяв мій телефон і викинув через вікно.

      -ТИ ДУРНИЙ. ЦЕ БУВ МІЙ БРАТ!!!!!! крикнула я весь салон автомобіля.

     Костя мовчав впродовж усю дорогу. Коли ми приїхали то я побачила великий трьох поверховий будинок , велику терасу , басейн і простору бісєдку. Костя в'їхав у двір і ,як джентельмен відкрив мені двері машини.

      -Пішов геть я й сама можу двері открити; але я усе одно сиділа на місці.

     -Да Люба хватить видурюватися , да добре куплю я тобі телефона навіть кращого.

     -Не потрібно мені твоїх поблажок; я встала і злегка відпихнула його.

     Потім я підійшла до басеїну і звтичайно Костя пішов за мною. Я до нього посміхнулася і пхнула його у воду. У зимню воду.

     -Ти шо дура? крикнув мені трясучи зубами.

     Я пішла і сіла в бєсєдку. Я наблюдала за Костьою ,як він бігом побіг в хату і це було смішно. Я направилася за ним.....