Глава 7

31 1 0
                                    

Вдома я засів за книгою, так і настав вечір. Коли у мене майже злиплись очі, хтось подзвонив:

-Ну кого там ще принесло?- питав я сонним голосом самого себе.

Коли я відкрив двері на порозі стояв Ян, він щось казав, та так швидко, що я навіть не встигав переварювати його слова.

-Ян! Стоп, - я закрив його рот рукою,- давай ти зараз поясниш як ти дізнався де я живу, і що ти від мене хочеш..

Він почав сопіти і злитись, взяв мою руку і потягнув на вулицю.

Через декілька хвилин я зрозумів, що він хотів сказати - на вулиці вирувала справжня магія, падав сніг, лапатий і сильний.

Я стояв і не міг поворухнутись, було так красиво, білий сніг ховав під собою страшний і огидний світ, роблячи його чистим, пухнастим і свіжим

Я мав це зазняти!

-Зачекай Ян!

Я побіг за камерою, коли спустився, майже всю землю присипав білий сніг. Я знімав. Знімав Яна, небо, дерева. Я не міг цього забути! Я мав це зазняти, на фото час зупинявся, от Ян посміхається,от сніжинки ловить...

Коли я нарешті закінчив Ян сказав:

-Це дуже гарний день, я завжди хотів от так зустріти перший сніг...Коли ти напився, сказав свій адрес, тому я і прийшов..... я хотів з кимось поділитися своєю радістю...

Я просто дивився на нього, його голову присипало снігом, а він був таким щасливим.

Стоп!

-Ти без шапки?!- закричав я

- а ти не помітив - ти в штанах і майці, і... в тапочках,- він подивився на них і засміявся.

Мені холодно!

-Зараз, чекай на мене!

Скільки я буду бігати по цим сходам?

Але спустився я вже одягнутим з шапкою Яну і шарфом йому ж. Я був щасливий.

-Ян!...ЯН!!!!!!!!!

Ян дивиться перед собою, потім повертається до мене, в нього на обличчі я бачу відчай, співчуття, страх і ...сльози течуть по його щоках.

-Біжи...

Звук шин, які ковзають по снігу.

Звук сирен.

На моїх очах помирає хлопець, якого я ледь знаю,

на моїх очах помирає друг і товариш,

на моїх очах з нього виходить життя,

на моїх очах з його щоки стікає остання сльоза.

Сніг, такий чистий сніг забарвився в яскраво червоний, нічого доброго це не віщувало.... 


Це мій шансWhere stories live. Discover now