Вдома я засів за книгою, так і настав вечір. Коли у мене майже злиплись очі, хтось подзвонив:
-Ну кого там ще принесло?- питав я сонним голосом самого себе.
Коли я відкрив двері на порозі стояв Ян, він щось казав, та так швидко, що я навіть не встигав переварювати його слова.
-Ян! Стоп, - я закрив його рот рукою,- давай ти зараз поясниш як ти дізнався де я живу, і що ти від мене хочеш..
Він почав сопіти і злитись, взяв мою руку і потягнув на вулицю.
Через декілька хвилин я зрозумів, що він хотів сказати - на вулиці вирувала справжня магія, падав сніг, лапатий і сильний.
Я стояв і не міг поворухнутись, було так красиво, білий сніг ховав під собою страшний і огидний світ, роблячи його чистим, пухнастим і свіжим
Я мав це зазняти!
-Зачекай Ян!
Я побіг за камерою, коли спустився, майже всю землю присипав білий сніг. Я знімав. Знімав Яна, небо, дерева. Я не міг цього забути! Я мав це зазняти, на фото час зупинявся, от Ян посміхається,от сніжинки ловить...
Коли я нарешті закінчив Ян сказав:
-Це дуже гарний день, я завжди хотів от так зустріти перший сніг...Коли ти напився, сказав свій адрес, тому я і прийшов..... я хотів з кимось поділитися своєю радістю...
Я просто дивився на нього, його голову присипало снігом, а він був таким щасливим.
Стоп!
-Ти без шапки?!- закричав я
- а ти не помітив - ти в штанах і майці, і... в тапочках,- він подивився на них і засміявся.
Мені холодно!
-Зараз, чекай на мене!
Скільки я буду бігати по цим сходам?
Але спустився я вже одягнутим з шапкою Яну і шарфом йому ж. Я був щасливий.
-Ян!...ЯН!!!!!!!!!
Ян дивиться перед собою, потім повертається до мене, в нього на обличчі я бачу відчай, співчуття, страх і ...сльози течуть по його щоках.
-Біжи...
Звук шин, які ковзають по снігу.
Звук сирен.
На моїх очах помирає хлопець, якого я ледь знаю,
на моїх очах помирає друг і товариш,
на моїх очах з нього виходить життя,
на моїх очах з його щоки стікає остання сльоза.
Сніг, такий чистий сніг забарвився в яскраво червоний, нічого доброго це не віщувало....
ВИ ЧИТАЄТЕ
Це мій шанс
Romanceти здавлюєш мене, намагаєшся змінити, намагашся допомогти. Моя доля покалічена, та ти чорта з два мене покинеш, я знаю, що ти мене кохаєш .