Це мій шанс

Глава 12 " Я так і не зрозумів, що сталося"

Хай йому грець, як же мені погано, в квартирі вже давно тихо і темно, тільки з вулиці доноситься ще живе, міське життя.

В горлі пересохло. потрібно води, руки і ноги не хочуть слухатися і не піддаються моїм наказам. Якось таки я стягнув своє ледь живе тільце з ліжка і поплентався в кухню, думав разів 4 упаду, в голові леприкони добували золото своїми молоточками, ноги ватні, в очах пливе, куди я попав і що зі мною стало?

Так: кухня, світло, бля, неприємно щипає очі, вода...водааа, кран, в яку сторону? праву? нехай, підходить... ковтнувши трохи води горло почало неприємно дерти і пекти, від чого я, опершись на стілець, нахилився і почав кашляти і задихатися. Стілець не витримав і упав, а разом з ним і я, втративши рівновагу упав на холодну підлогу кухні від чого по тілу пройшло стадо мурашок, тіло почало ломити і боліти. За що ж мені таке покарання? Я знемігся і просто не мав сил піднятися,  тому здався і намагався віддихатися, що давалося з трудом. У вухам шуміло, та я чув тільки стук.

Очі ледь відкривалися. Стеля. Стеля. Скло. Кров. Ноги. Крик. Руки. Біль. Біль. Біль.

Мене тягнуть по підлозі і говорять, ніяк не можу прислухатися до слів і відповісти. Я просто закриваю очі і піддаюся. Чому я, чорт забери, не можу відкрити очі? Я відчуваю як крутиться кімната. Хочу взятися за горло, не вистачає повітря, мою руку беруть і сильно-сильно стискають, від чого на душі стало трохи спокійніше, я відчув захист. З такими думками я і заснув.

Тік-так, тік-так мене бісить цей звук, так, потрібно відкрити очі, це неможливо! Голова зараз розколеться, тіло ватне, болить і судомить, мені жарко, хочу пити. Так, Ян сидить біля мене, спить, чому я раніше не помічав годинника на його руці?Давай Лукас, піднімайся!

- Еей! Ти куди? Лежи і не піднімайся!- заволал тільки-но прокинувшись Ян.

-Не горлань - тихо прошипів я, горло жахливо дере.

-Принести води?- я слабо кивнув і знову ліг.

-Ось, випий таблетки,- їх приніс Женя, нічого не розумію. Я повернувся на бік і просто дивився на Яна, він все ще тримав мою руку, вона була холодною, чи то порівняно з моєю температурою?

-Ти мене налякав, а якщо б Жені не будо поруч? Що б з тобою стало?

-Нічого