Розділ 33 "Ти не в моєму стилі"

937 47 13
                                    

Бувають такі моменти, за які людина була б згодна продати життя. Дуже прикро, що після смерті матері моє життя було сповнене років, за які шкода було б віддати момент. І знаєте, як би не Леслі, Ален, Даяне і навіть Кід, я б напевне не повірила у те, що в житті на тебе можуть чекати чудеса і мрії. Наївна дівчинка, у якої руйнувався увесь світ, знову відбудувала стіни свого будинку.

Сьогодні я навіть згодилася поїхати у одній машині із Норі. Ну якщо вирізати усі моменти де вона відкривала рот, то все було не так і погано. Навіть якщо моя "сестричка" за такий короткий час здобула шалену популярність, мені всеодно було стидно з'являтися із нею на людях.

Поки ми доходили до кабінету біології Дарстінг ніяк не могла стикнути свого рота, постійно мені доводилося вислуховувати про останні новини моди, бренди, поп зірок, хто страшний, хто з ким зустрічається, оххх, і як її виносять в компанії?

- Ти чула, у "Gold Dress" відкривають новий магазинчик з новою колекцією Елісон Пейдж! Обов'язково треба буде туди заглянути після школи.

- Так-так,- беземоційно сказала я.

- Ох помада розмазалась, маєш дзеркальце? Я своє вдома залишила, - подивившись на мене дівчина скривилася, - хоча, у кого я питаю?

- В якому розумінні?

- Ти туди напевне від народження не дивилася, недоглянуте волосся, фігура бегемота, лице квочки. Ох і зі стилем храмає, бідолашна, важко так жити?

Спинившись мене все ще переповнювала злість, але це так жахливо виглядає збоку, тому я старалась відповісти врівноваженно:

- Послухай, я не ідеал, я знаю. Я не прошу тебе мене любити, але скоро нам прийдеться жити разом, тому навчися тримати язик за зубами, бо інакше тобі буде важко вижити у нашому домі!

- Ти мені погрожуєш?

- Я попереджаю.

- Та хто ти така?

- Я твій нічний кошмар, - хитро посміхаючись мовила я, після чого одразу пролунав дзвінок.

Зайшовши у клас я була дуже здивована, коли побачила Алена. Останнім часом він у школі не з'являвся. Як би дивно не було, але його присутність радує моє око. Як тільки хотіла сісти на своє місце, Норі оббігла мене, та сіла поряд із Маколінсом. Чорт! Обідно!

- Привіт Алене. Як настрій?

- Тепер не дуже.

- Ну нічого, це поправимо, - з дурнуватою як і завжди посмішкою відповіла дівчина.

За граньюWhere stories live. Discover now