За гранью

Розділ 42 „Несподіваний Візит"

Коли я відкрила очі, то Леслі вже сиділа на ліжку та зашнуровувала шнурки.

- Вже прокинулась? - обернувши голову сказала блондинка.

- Мені снився чудовий сон, - я планувала ще поспати.

- Я знаю. Цілу ніч у тебе посмішка з лиця не сходила. Невже Маколінс приснився.

Не відкриваючи очей, я взяла пудушку яка лежала з боку, та кинула її у подругу. Вона засміялася.

- Вставай, це вже 7:50. До уроку 40 хвилин, а ти ще не вдягнута і на тебе чекає посуд.

Точно, посуд! Я зовсім не хотіла прокидатися, адже від вчорашнього дня у мене залишилося не мало синяків і царапин. Ще й сумки до другої години збирали. Тому натягнувши ковдру на голову я ногою штовхнула Вінчер із ліжка на землю.

З трудом але я зібралася. Кріс ще довго спав.

За пару хвилин Леслі допомагала мені із блінчиками.

- То які плани на сьогодні? - запитала я

- Попробую відновити відео із камери спостереження. Там може бути щось про містера Маколінса.

- Слухай, після того, що ти взнала і бачила, тобі не лячно із ним працювати?

- Я виросла у відділку, біля жирних потних мужиків, які після кожного разу коли я показувала їм язик, грозилися мене роздерти. Питаєшся чи мені лячно? Так, це стрьомно до усрачки. Нагадай мені сьогодні звільнитися, - дні ідуть, а вона не міняється. Все ж така оптимістка.

Розсміявшись я промовила.

- Добре, що ти сама так вирішила. Бо я дуже не хотіла тебе заставляти це робити.

- Ви ще вдома? - на кухню зайшов Хері.

- Охо, наша спляча красуня, - усміхнулася блондинка.

- Ти нас виганяєш? - мило запитала я.

- Та ні, що ви. Можете ще посидіти, подивитися телевізор. Тоді на урок може, - хлопець подивився на годинник, - третій, мали би встигнути.

Мій погляд переліз на телефон, на ньому висвітлилась 8:40.

- Чорт! - скрикнула подруга, а я одразу схопила сумку на дивані.

- Пробач братику, зустрінемося ввечері.

Ми що сили рванули у школу. Хоча вчилися у різних класах, але нас обох відчитали за запізнення.
На уроках нагадали про завтрашню поїздку. Даяне сьогодні була відсутня, сказала, що треба було як слід підготуватися до цієї події. Тому на обід ми знову зустрілися із Леслі та відправилися у магазинчик за своїм улюбленим лате.