Розділ 23

5 2 0
                                    

Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.


З чорного туману повільно вийшла персона закута в чорний одяг, подібний на мантію. Його темне волосся була непричесане, розтріпане в різне сторони, нагадуюче кущ. Блідо-карі очі ліниво оббігли простору кімнату. Такий прискіпливий погляд міг належати тільки графу чи барону, а по брудному одягу було тяжко його хоч селянином назвати.

Дивний юнак погладив свою бороду, яка через деякий час могла ще вирости. Лише обличчя видавало в ньому когось, хто не старше вісімнадцяти. Поправивши комір чорноволосий підійшов до каміну, полум'я в якому миттєво загасилось.

Хасарі простягнула йому недопитий коньяк й прибулий прийняв цей «дарунок». Вмостившись на гарному, шкіряному кріслі він запитально поглянув на відьму, ніби натякаючи, що починати діалог йому не хочеться й робити цього в його плани не входить.

Синеволоса ще трішки відпила вина, потім махнула рукою і полум'я знову охопило деревину в каміні. Лице крилатого взагалі не змінилось. Він все продовжував холодно дивитись на володарку синіх, мов небо очей. Які знову стомлено закотились вверх.

-Чому ти не зупинив його?-обурено спитала Хасарі сідаючи на інше крісло.-Ти ж міг. Я ж тебе просила!

-Ти просила допомогти тобі,-зверхньо сказав дивний парубок.-Я ослабив його. Він не телепортувався далеко з відси. Проте, йому треба було спустити пар.

-Він балбес,-фиркнула відьма сумно посміхаючись.-Але він-моя сім'я. Якщо зараз Едгар втрутиться в цю битву то помре. Всі маги й відьми, котрі підуть за ним помруть. Кожна ця війна веде до кривавого фіналу без розв'язки. Ти ж розумієш.

На заросшому лиці з'явилась усмішка.

-Я точно розумію, але давай відкинемо ці ось всі емоції й сімейні зв'язки. Ти точно щось ще в мене хочеш просити. Це пов'язано з тими двома горе-романтиками?

"Сусід Змій" - Чернетка.Where stories live. Discover now