"Сусід Змій" - Чернетка.

Розділ 9

Клаус через силу при-відкрив своє зелене око. Через фіранки не пробивалось жодне проміння, проте через одну щілину світло падало просто на обличчя сплячого. Щось пробурмотівши незрозуміле лілововолосий змусив себе сісти на ліжко. Вчорашні події не довгими спогадами пробігали в голові та зникали в десь глибоко всередині. Згадавши те що було вчора юнак ліг на спину та тяжко видихнув. Його погляд уважно слідкував за мухою на стелі. Просто мала чорна комашка то літала-то сідала на шафку яка прикріплена до стіни. Це заняття не було чимось ваговим але було звичним для цієї істоти. Так само як і для Серпента кожен ранок бути в роздумах.

Через хвилин десять зеленоокий зібрав сумку, поклав книгу на місце. Єдине що там було потрібне це трішки інформації про рослини з яких можна зробити гарні зілля. Він спробує це тільки як знайде казан та все необхідне. Трішки піднявши одну фіранку хлопець поглянув у вікно. Ліс як ліс, таким він був вчора таким і буде завтра. Хоч щось в цьому світі не міняється. Звісно якщо люди як завжди не втрутяться в чуже життя. Серпент фиркнув та відкривши двері пішов до виходу.

Деякі слуги вже прокинулись та запалювали свічки щоб було світло, в коридорі вікон не було, тож і світла теж. «Де ж Біатрис?»-пронеслось в голові людо-змія. З нею точно щось сталось якщо вона не повернулась за ніч. Не могла ж ця дівчина ображатись на нього так довго, все таки коли темно тепла й безпеки дня немає. Вихід вже був недалеко як раптом перед ним опинилась кремезна фігура власника особняку.

По вигляду він прокинувся вже давно, адже в очах його була енергія та звична веселість. Правда раптом в каро-зелених очах герцога з'явилось співчуття. Невже бачив як втекла Біатрис? То якщо бачив чому не повернув?

-Я бачив як твоя подруга втекла назовні,-спокійним тоном сказав Фредерік та поправив недовге волосся.-До сіх пір не повернулась?

-Ні,-нехочучи відповів йому Клаус. Не довіряв він цьому чоловіку, невідомо чому. Здається начебто й врятував, дав нічліг але все рівно занадто спокійний для герцога. 

-Що ж тому пішли,-з ентузіазмом сказав Саурн поправляючи пояс та зловивши спантеличений погляд гостя додав:-Тобі ж потрібна карта нашої країни чи хоча б місцевості, щоб знайти свою подругу.

-Було б добре,-тепліше сказав Клаус прямуючи за чоловіком.

Йдучи за цим герцогом він тільки зараз помітив золоті вази, дорогі обладунки та великі картини якихось монархів. Взагалі сам особняк був величезним, з двома поверхами, розкішними кімнатами та вишуканою архітектурою. Навіть простий герцог чи барон не міг собі позволити таке, не зважаючи на статус. Хіба що він насправді грав але ні, мав би бути одним з восьми великих родів Астарнії. Правда все було зрозуміло по каблучці, яку мали герцоги. Серпент бачив їх коли навідував столицю. Він був в магазині й тоді зайшли герцоги, горді та товстопузі аристократи жадні до всього.