"Сусід Змій" - Чернетка.

Розділ 4

Пройшов тиждень після того як Біатрис, побула в відділку, та пережила напад нага. Рудоволоса навіть боялась уявити щоб було якби її не врятував Клаус. Звісно вона була йому вдячна, але її дещо турбувало. Це те як він її врятував, та дивна річ, схожа на луску в нього на шиї. Їй звісно це могло привидітись, просто здатись тому вона відігнала від себе лякаючі думки.

Зараз дівчина сиділа за столом та малювала. Вона розмальовувала своє творіння дуже обережно, стараючись не виходити за контури. Через деякий час, гарна лисичка була зображена на папері радуючи око «художниці».

Ашайн задоволено поклала лист в тумбочку, та піднялась з-за столу. Не швидким кроком вона йшла по коридору. Раптом з батьківської кімнати вийшов Джейк, тримаючи в руках лист з конвертом. Хмурий погляд батька не радував Біатрис тому, дівчина обережно підійшла до кремезного чоловіка.

-Щось сталось?-турботливо спитала рудоволоса вдивляючись в карі очі родича.

-Та ні, нічого такого-спокійно відповів глава родини ніжно глянувши на доньку-Просто планується новий воєнний похід, та королю потрібні ковалі з всієї країни, для виготовлення зброї.

-А солдати не можуть самі приїхати за зброєю?-підняла брів володарка світло-зелених очей.

-Королю не до цього-більш зло сказав Джейк помахавши головою-Зараз його величність разом з міністром та генералами обдумують напад.

-Зрозуміло-відповіла Біатрис трішки дивуючись-А що нам оголосили війну?

-Ні-сумно сказав коваль розвертаючись до виходу-Знову ми.

Коли двері за шатеном закрились рудоволоса стомлено видихнула. Ні для кого в їхній країні не секрет - що їхній король Генріх Кривавий, заслужив своє прізвище не завдяки миру. Здається це був п'ятий похід за місяць. Лікарі не встигали лікувати ранених, а молоді солдати не були достатньо досвідчені, про зброєносців можна змовчати. Точніше можна було б, якби майже не шестирічних дітей ними робили. Одним словом, вся політика короля була зосереджена на війні та збільшенні територій. Ні це звісно теж добре, але починати не потрібні війни заради власного властолюбства та кровожерливості, це жахливо, народ це добре відчуває на власній шкурі.

Вдруге за день відкинувши погані думки Біатрис, вирішила піти погуляти. Сонце так само як і минулі дні, яскраво світило на небі. Раптом дівчина згадала що хотіла піти з подругами на річку, до того ж взяти молодшу сестричку з собою. Чомусь її сковував страх, коли вона задумувалась про те що прийдеться йти до річки, біля якої був величезний ліс. Через цей ліс, можна попасти з їхнього містечка в відомі, в країні міста як : Борджан та Амбург.