З уст живих

Розділ 20: Дзвінок

Головне правило: якщо не дозволяють - роби, а то здохнеш від допитливості.
- Іларіон, Домінік дозволив мені піти з тобою.
- Та мені пофіг на його думку... головне, щоб потім ти не жаліла.- сказав він, вдіваючи батнік.
- Не переживай, не пожалію.
- Всі швидко зібралися у залі!!!!!- закричала Даїра з бібліотеки.
Я біля дверей обернулася з Мареєм та Іларіоном. Шені, Тео і Асі вийшли з кухні. Десь на верху гупнули двері.
Стояла не дуже радісна атмосфера. Хоча та низька, весела дівчинка не навіювала страх... але якщо знати її добре, і хто вона така, то краще зібратися всім разом.
Я згадала, якою вона була на самому початку нашого знайомства... смішна.. придуркувата... дивна..загадкова. А тепер відкривши деякі свої карти.. вона викликає повагу і навіює такий дивний страх...
Даїра вийшла з бібліотеки із телефоном у руках і вхідним викликом.
- Я повідомила моїй секретарці, щоб вона мені дзвонила, коли хтось хоче з'єднатися особисто зі мною, і це можуть собі позволити лиш інші релігії, бо генерали мороку можуть самі мені подзвонити без іншого лиця.
Вона встала біля дерева, а ми напівкругом оточили її і стояли за метр-два від неї.
Всі мовчали.
- Алло? Марія? Терміново?Китайська? Особисто..? З'єднюй- відповідала вона у трубку, свердливши нас поглядом.
Дівчина відсунула від вуха телефон натиснула і поставила перед собою, видно включила динамік.
- Алло? Пані Даїра?
- Так це я.- відповіла дівчина смертельним поглядом дивлячись на нас всіх і прикидаючи, хто міг що скоїти.
- Ви казали, щоб ми повідомиляли особисто вас якщо будуть серйозні порушення законів світового порядку.
- Так. Але не могли б ви представитись?
- Я Цунь Зи, мене попросили Вас попередити і повідомити про порушення з вашої сторони.
- Я слухаю.
- Недавно на нашій території був зафіксований великий викид темної енергії,  і було знайдено останки одного із японських демонів - Бакенеко. Ще був зруйнований літак і вбито чотирьох смертних: двоє наших, француз і американець.
Даїра скривилася і закрила лице рукою.
- Мені дуже жаль. Тільки з чого ви взяли, що це ми?
- Енергія, яка залишилася на місці злочину вказує, що це один із ваших.
- Ясно. Але ви ж розумієте, що в цій ситуації можливо один із наших захищався від демона? І навпаки, врятував літак?
- При всій повазі... Ви ж знаєте, що ми прагнемо миру як і всі інші, але... боги війни є повсюди... і цю ситуацію можна обкрутити інакше. Ви ж розумієте, що може бути війна між нашими вашими? Я вам подзвонив, щоб попередити і розказати Вам, поки ця ситуація не пішла звітом у руки бога війни...
- Так я розумію... що я можу зробити?- протерла біловолоса очі.
- Життя не можна нажаль вернути... але матеріальний ущерб - так. Можете заплатити, або надіслати нам виновника ситуації, щоб він повстав перед нашим судом і дальше ми самі розберемося. Якщо не так і так, то вам прийдеться мати "розмову"  із нашими главами. Це діло потрібно вирішити негайно.
- Я вам наші дії повідомлю завтра. Дякую, за донесену інформацію.- виключила розмову Даїра і подивилася холодним поглядом на мене з Тео.
- З Японії літак в Францію летить через Китай. Полюбому Домінік заїхав у країну вина, тому колітся. Я маю вирішити, що робити.
Чорт, у неї з дедукцією все добре.
По залі рознеслася популярна пісня, задзвонів телефон.
Біловолоса подивилася на номер із огидою.
- Народ, якщо це знову ви, я вас уб'ю.- підняла трубку дівчина.
Я подивилася на того хто спускався із чайочком по сходам заді Даїри.
Ми зустрілися із Домініком поглядами...
Нам п**да
- Алло? Кельти? Атцтеки? греки? Римляни? -Даїра схопилась за голову.- Вони всі хочуть особисто зі мною? Важливо? Серйозно?!?!
Даїра подивилася на мене, і зрозуміла  на кого я попереджувально дивилася.
Повернувшись, вона подивилася на Домініка, який повільно спускався зі сходів, попиваючи чай у білому халаті.
Я побачила, що вони зустрілися поглядами....
- З'єднай  через 10 хвилин будь ласка...- і вона скинула трубку.
- Щось сталося Даїра?- спитав спокійно Домінік.
- Якщо ми не загладим ситуацію то  буде війна між китайцями і можливо ще з п'ятьма старими релігіями, якщо це не всі.
- Оу, прикро.
ВІН РОЗУМІЄ, ЩО ЛИЄ БЕНЗИН У ВОГОНЬ???
- Прикро значить?- усміхнулася вона.
Її голова повисла на грудях, а божевільний погляд  впав напідлогу.
Той спустився і прислонився до поручнів.
- Ну, і що ми будемо робити?
- Якщо це ти, я тебе здам китайцям, грьобана сволота.
- Ей, ти ж сама казала не матюкатися.
- Це не мати - це опис генерала ла Морта.
- Хоч вони одне ціле, одне одного можуть на органи продати, щоб заробити 41 міліон.- тихо сказала Шені, яка стояла поряд.
- І звідки ти чорного гумору набралися?- прошепотів Іларіон.
- До чого тут чор.. а ясно..- прошепотів Тео.
- Ну принаймі, Домінік не заробить 41 міліон.- вставив свої 25 копійок Марей.
- Я вас чую сволочі!!- сказала Даїра.
Знову продзвенів телефон.
- Алло? Маріє, я ж сказала, що через 10 хвилин з'єднай. Так вони ще не пройшли! Розривається? Добре, зв'яжи  з кельтами чи галлами, хто там перший був.- підняла трубку Даїра, а потім поставила на диктофон.
- Алло?
- Так?
- Міс Даїра?
- Так?
- На нашій території був замічений паранормальний рух  хмар, і смертні теж це бачили. Ви розумієте до чого все це веде?
- Так. Енергія каже, шо  це зробили слов'яни, так?
- Вірно.
Я почула хрускіт пальців... думаю скоро той телефон попалам розламається...
Але ж Даїра не могла б мати скелет, м'язи і так далі... о боги, знову питання...
- Я вам зараз передзвоню.- вимкнула розмову дівчина.
Знову продзвенів телефон, і Даїра злісно зітхнула, і підняла трубку.
- Так, я вас слухаю?
- Пані Даїра. На нашій території замічений пара....
Дівчина скинула трубку і вимкнула звук телефону.
Вона різько повернулася до нас і подивилася на Шендєн.
-  Ви ж знаєте, що мені досить трошки інформації і клепки в голові, щоб зрозуміти, що це ви гади натворили.- процідила крізь зуби біловолоса, показуючи на нас трьох із напівкруга.
- Даїр, я можу пояснити.- сказала Шендєн.
- Слухаю.
- Це все Домінік.
- Таке пояснення, бляха, приймається! Якщо б це були  прості напівбоги, но бл*ть генерал-армії і генерал-полковник порушили  найголовніший із законів! Я просто гребу, які ви тупі....
- Когось бомбить...- тихо сказав  Іларіон, наклонившись у мою строну.
- Да як так...
Одним словом, пройшла хвилина матів - жорстоких матів, обзивання... ходінь покругу... але до крові і м'яса не дійшло.
Просто,  я дозволяла собі в атмосферу і передавань відчутів, сказати ті слова, які вони використовували... але тут просто без великого:  "піііііііі" - не обійдеться.
- Фуххххххх Так, все...я спокійна.- зробила великий видих дівчина і закрила лице рукою.
Домінік видно готувався до цього або знав, що так буде, тому він спокійно попивав чай, спостергіаючи за атомною війною, яка відбувалася в голові у Даїри.
- Ти ж казала мати не використовувати сонце.- ковтнув чай брюнет.
І він в свою адресу получив середній палець.
- Я прийняла рішення: Генерал ла Морт відправляється  у Китай на суд.- сказала вона і з покерфейсом пішла на кухню.
- Ей, ти хочеш, щоб це все роздули ідіотка! Тай то, ти без мене нічого зробити не зможеш! - гукнув він їй у слід.
- Що ти сказав?- вернулась Даїра, а  в її руках блищав великий кухонний ніж для м'яса.
- Слухай, у тебе ніж в руках.- попятився по сходах на верх Домінік.
- О, правда?- нервово усміхнулася вона і подивилася на ніж.- Хмм, якраз твій розмірчик.- підкинула вона його вверх.
- Не треба було підливати бензин у вогнище, придурок.- сказав Асі.
- Я так бачу, у вас так відбувається 24/7?- спитав Тео не відводячи погляду від м'ясника Джека і свинини з кружкою чаю у руках.
- Інакше сказати не можливо.- відповів Марей.
- Добре... - зітхнула  біловолоса. Єдине що радувало, що її швидко попускало.- Значить, ви розбивши літак, передзвонили Шені, щоб вона допомогла вам, і та прислала вам хмарку?- повернулася вона до нас і на її лиці царював пофігізм.
- Ага...
- Ясненько, інакше ніхто не може контролювати з іншої точки землі свою силу.... що ж  я придумаю якусь історійку і попробую зам'яти це діло. Але.. ЯКЩО ЦЕ ПОВТОРИТЬСЯ, ЦЕЙ НІЖ БУДЕ У ВАШІЙ ГОРЛЯНЦІ, А ВАШЕ МИЛЕ ТІЛО БУДЕ ОКРОВАВЛЕНЕ. ЗРОЗУМІЛИ?-підняла вона ніж показавши на нас.
- Плюс- як в армії відповіли двоє штрафників.
- От і добре... справи із третьою стосуються тільки нас, інших релігій поки що - ні.- подивилася на лезо Даїра.
- Плюс.- відповіли п'ять генералів.
- А чому ви не можете розказати, що це " мафія"? В цій ситуації.- спитала я.
- По-перше не мафія,  а третя сторона.  А по-друге, тому що це наше суто діло. Релігії тримаються окремо і у внутрішні справи кожної не лізуть, а то був б каламбур, і так у всіх діл по горло.
- Ага і тому їм немає що робити, і вони придириються до паранормальних рухів хмар.- сказав Домінік.
- Я з тобою окремо поговорю.- навела ніж на Домініка Даїра.
- До речі, ми не знаємо, що хоче від нас третя сторона...- сказав Іларіон.
-  Та сама людина... ті самі принципи... але інша маска... - відповіла Даїра.
- А простіше?
- Думаю... вони хочуть знищити богів, тому і набирають у свою армію  іморталісів, і напівбогів...- сказав Домінік.
- Але Жас казала, що вони хочуть досягнути ідеалу, і Лякливиця щось таке торочила- заперечив Тео.
- Це одне й те саме... якщо перестануть існувати діти уяви смертних, то люди стануть ідеальними... тої фантазії, чудернацьких теорій не буде... всі стануть сухими і черствими... але будуть на вершині. - сказала Даїра.- якщо вони вбють слов'янських богів і якщо всі хто затаїв образу на богів повстануть по всьому... і якщо вони струть всіх дітей уяви... смертні перестануть мати віру... у них не буле релігій... вони не будуть такими неповторними як колись...
- Тобто, діти уяви залежать від смерних- життям, а смертні від них своєю вірою у вищі сили...- підсумувала я.
- Ага... тільки їхня уява- це реальність, і ми всі існуєм.- сказав Іларіон.
-  То... що ти будеш робити Даїра?-подивилася я на біловолосу.
- Продовжуватиму незакінчену гру, щоб поставити шах і мат темному королю.- божевільно усміхнулася вона.