Вампір Мого Серця (2)

Глава 3

« Ще пару років назад, я не знала хто я і для чого я це роблю. Зараз я про вампірів. Хто вони такі? На що здатні? Все легко - вони безжальні кровопивці які вбивають людей задля своїх втіх. Але це просто слова. На справді все набагато складніше. Лідія Зол - дівчина яка покохала Макса, а тоді раптово Віктора. Що в цьому логічного? Чому саме так сталося? Я ж навіть не знаю о того "кохання". І що може розказати звичайна дівчина на ім'я Міра? Я лише частинка Лідії, а все інше - Віктора. Так тепер хто скаже чому саме я повинна розгадувати цей клубок "кохання"? Ех, та про що йде мова. Моє життя і так змінилося ще тоді коли я переїхала до тітки... »

Вже 10 хвилин я стою біля плити і дивлюся в одну точку. Чомусь мені важко розгадувати все це. Останнім часом все частіше стаються якісь аварії, суїциди і так далі. Але навіщо вони це роблять? Навіщо ріжуть руки, вкорочть собі віку? А аварія: навіщо вони п'ють, а тоді сідають за кермо? Тут немає логічного пояснення того, що люди занадто жорстокі навіть до себе.

Мої роздуми перебив голос Рити яка зайшла на кухню.

— Мірочко, що з тобою? Ти якась сумна, - звертається вона до мене.

Я різко обертаюся і бачу її схвильоване обличчя. Що ж ти тітко приховуєш від мене?

— Зі мною все добре. Хочеш омлет? - відповідаю я і опускаю погляд на сковородку на якому лежить омлет вже обгорівший.

— Міро, скажи що тебе хвилює? - відповідає вона і йде до мене.

— Рито, я ж кажу: все добре. Ти ж не маєш йти на роботу?

— Міро, поглянь мені ввічі, - після цього я піднімаю свої очі і дивлюся прямо в її.

Минає пару секунд і вона обертається вбік.

— Що ти побачила? - тихим голосом відповідаю я.

Вона важко піднімає свої очі на мене, а тоді промовляє:

— Тобі так цікаво дізнатися про Лідію? - якось схвильовано запитує вона.

— Рито, а для чого це життя тоді створене? Я ж не можу просто так забути її і все що з нею пов'язано, - відповідаю я і сідаю за стіл.

— Ти мене дивуєш, Міро. Така вперта як Віктор... Що ж ти мене запитувала про неї і я відповіла. Що ти ще хочеш знати? - відповідає вона і сідає навпроти мене.

— Мені цікаво, чому мама вибрала саме Віктора?

— Міро, я ж казала тобі...