Вампір Мого Серця (2)

Глава 5

Йшов дощ. На дворі було мокро і холодно. Наче вчора було сонячно, а вже сьогодні мокро і холодно. Я прокинулась рано. О 5 годині ранку. Щоб не гаяти час я сходила в душ, а тоді посушила волосся і зробила пучок. Одягла білу сорочку в клітинку, джинси з завишиною талією і білі красовки. Як на диво я виглядала гарно і стильно. В моєму випадку я ніколи не була якоюсь пафосною чи занадто високої думки про себе. Я - така яка я є. Після того як я вдяглася, то вийшла на коридор і побачила Риту на кухні, яка пила щось з кружки.

— Доброго ранку, тітко, - звернулася я до неї і сіла навпроти.

Вона встала і взяла кружку, налила кип'яток і поклала її на стіл.

— Міро, не рано встала? - сказала вона і сіла назад на стілець заклавши одну ногу на іншу.

— Якраз нормально. Дощ цілий ніч йшов. Навіть дивно, чому я вночі не прокинулась? - сказавши це я усміхнулася.

— Доречі, я забула тебе запитати: як перший день пройшов?

— Якось не дуже. Чому ти не сказала, що в коледжі є три групи? - сказала я і поглянула на неї.

— Які три групи?

— Люди, Вампіри, Перевертні. Що це таке? - не розуміла я.

— В твоєї мами також було три групи в школі... - після цього вона замовкла, наче не хотіла цього говорити.

— Серйозно? Рито, навіщо ти з татом мене відправили саме в цей коледж? - вже почала обурюватись я.

— Мірочко, не думай про мене нічого погано. Просто твій тато хотів, щоб в тебе все було і ти ніколи не відмовлялася ні в чому.

— Але чомусь я цього не відчуваю. Я зараз в тебе живу. А ж де тато? Рито, де тато? - почала я кричати.

Вона різко підірвалася з місця і підійшла до мене.

— Я не знаю де Віктор. Якщо тобі так цікаво, то чому ти не позвониш йому? - вже серйозно відповіла вона і мені стало не пособі.

Я встала і тепер я була рівною з нею. Що ж тітко ти  також проти мене? Нічого я покажу всім хто така Міранда.

— Я б з радістю. Але він не бере трубку. Що ж тітко, я повернуся в кімнату, щоб не мозолити тобі очі, - відповідаю я і штовхаю її.

Вже 7:50. Я вирішила йти вже в коледж. Мені було б якось дивно, якби хтось в такій годині прийшов в коледж. Десь за 10-15 хвилин я прийшла. Красовки намокли і тому я превзулася в кеди. Зайшла в клас і побачила Вілсона який читав якусь книгу. Тоді я побачила Вільям Шекспір.