На жаль це фініш[ЗАКІНЧЕНО]

Глава 2

Повернувши в кімнату одразу ж перед входом вона замикнулась та одягла привичний образ. Чорний кружевний бюстгальтер та прості шорти чорного кольору сідали по її худому тілі немов і справді були створені для неї. Зібравши високий хвіст чорною стрічкою вона спокійно вийшла та під музику повина була танцювати разом з шестом. Єдина нормально оплачувана робота завдяки якій вона і виживає в цьому світі. Саме вночі клуб має найбільший заробіток тай чайові якими гості під алкоголем та навіть травкою непроти поділитися. Та під ранок зал спорожнюється і тільки найвитриваліші, або ті хто заснув та не прокинувся залишаються тут. Ембер сиділа за барною стійкою з єдиним другом, що міг говорити з нею, а вона з ним.
–Налити щось?- вона декілька хвилин дивилась на нього, а потім ухмильнувшись відповіла.
–Сьогодні в мене вихідний і хоча я знаю, що пожалію, але я хочу напитись.
–Тоді все за мій рахунок.
–Піт я запл..
–Ти все виплатила?
–Ні...
–Коли завершиш з своєю справою я дозволю тебе мене вгостити.
–Надіюсь це колись станеться...
Він швидко зробив їй слабенький напій від якого вона одразу сп'яніє так як зовсім не стійка до алкоголю.
–Міледі чому така прекрасна дівчина п'є сама?- рижий хлопець, що ледь тримався на ногах звернув до неї та підсів.
–Міледі взагаліто не сама.- спокійно відповіла та перевела погляд на молодого бармена.
–Тоді ви непроти якшо я стану вашим товаришем на вечір?
–А ви мене залишете якщо відмовлюсь?
Минутна пауза утворилась і хлопець ухмильнувшись продовжив.
–А ти прикольна.
–Ми раніше не зустрічались?
–Незнаю таку даму я навби запам'ятати.
–Впевнена я вас десь бачила...
–Мене багато знають, але тих хто мене не впізнає дійсно мало..
–Хто ви?
–Можливо чули про Пак Чіміна?
–Пак? Чімін?
–Да.
–Незнаю..
–А BTS?
–Ви?
–Да я її учасник, а ви якщо чесно чудова танцівниця.
–Що ж така знаменитість забула в нашому клубі? Невже проблеми?
–А ти? Чому працюєш тут?
–Так цікаво?
–Да.
–Недумаю, що це хороша ідея.
–Нехочу на тебе тиснути, але ти дійсно нічого так‐ оглянувши її з ніг до голови він голодно облизав свою нижню губу.
–Поклич дівчат на дивані, впевнена вони допоможуть з твоїм голодом.
–Справді така неприступна?
–Що неочікував?
–Навпаки це навіть цікавіше.
Його рука сковзнула по коліні та прямувала все вище. Дівчина спостерігала як голодні очі хлопця збільшуються з наближенням до її інтимної зони. Дійшовши до шортів він провів по них та легенько зжав її сідниці, а вона ухмильнувшись своїми пальчиками теж блукала по його бедрах та дійшовши болісно зжала його зону паха та швидким кроком залишила зал чуючи позаді болючі стони від свого недавнього товариша.
Переодягнувшись вона п'яною походкою тягнула за собою ноги.
–Слухаю, а ти смілива.
–Ти теж як я бачу.- огризатись вона вміли, але незавжди це закінчувалась добром. Прижавши її до стінки він обпалював своїм подихом її тоненьку шийку. Портфель впав на землю та тепер вона не на жарт злякалась.
–В попередньому образі тобі було набагато краще, але зараз ти теж нічого так.
–Ти справді такий сміливий? На цій вуличці чудово розтавлені камери, одний мій похід в поліцій і скандалу не уникнути.
–Звідки ж ти така розумна?
–А що?
Відпустивши її він мовчки залишив її не забувши підмигнути на прощання.
–Чому ти нехочеш бути подружкою такої впливової людини?
Цей голос вона вже чула раніше і розвернувшись її сподівання дійсно справдились.