Хованки в темряві

Розділ 3 | Новаки

Маленька кицька йшла по темному лісу. Вона не знала куди йде. Раптом, чорна кішка помітила, що вона йде по Срібносмузі. Чорношубе кошеня побачило щось вдалині. Воно все наближалося... Кошеня придивилося до постаті. Це була вона! Але доросла і з іншими котами.
- Ти станеш великим вояком, Нічко. Бережи себе і своїх рідних.
Коти стрибнули і зникли.
Нічка прокинулася. Сонце було вже високо.
Вона задумалася про сон. Це була... Вона але доросла і... Ті коти... Може, то була її майбутня сім'я?
Думаючи про це, Нічка помітила Квіткошубку, яка розмовляла з Синьозорою і Попелохмаркою. Дорослі кішки також її помітили і Синьозора підкликала кошеня до себе.
- Ти же хочеш стати новачкою, правда? - спитала провідниця.
Нічка кивнула і зрозуміла, що вона хоче цим сказати.
- Я думаю, ви з Вогником і Кариком вже готові.
Нічка не знала, що їй робити від щастя. Вона кивнула і мерщій побігла розповідати це друзям. Вогник і Карик гралися.
- Вогнику, Карику! Ми станемо новаками! Зараз! - гукнула Нічка.
Кошенята битися і глянули на подругу. Тут почувся клич Синьозорої. Кошенята негаючи часу побігли до виходу. Попелохмарка і Квіткошубка вже чекали. Коли всі коти затихли, провідниця почала:
- Коти Смеркового Клану! Недавно у нас стала більше вояків, але новаки нам теж потрібні. Нічко, Вонику, Карику, підійдіть. - кошенята підійшли до провідниці. - Віднині і надалі, аж поки вони не отримають свого вояцького імені, ці новаки будуть зватися Ночелапка, Вогнелап та Каролап. Наставником Вогнелапа буде Сонцецвіт. Сонцецвіте, ти був учнем Плямовуса. З тебе виріс хоробрий та відданий вояк. Передай трохи цих рис Вогнелапові. - рудо-золотистий кіт підійшов до Вогнелапа і доторкнувся його своїм носиком. Вогнелап і Сонцецвіт відійшли в бік. - Наставником Каролапа буде Кривоніг. Кривоноже, ти серйозний і сміливий вояк. Думаю, ти передаси ці риси Каролапові. - рудий вояк підійшов до Каролапа і доторкнувся його своїм носиком.
- З тебе вийде чудовий вояк. - нявкнув Кривоніг. Вони пішли до свого місця. Кривоніг шкутильгав на вивихнуту лапу.
- А наставником Ночелапки буде Крутостриб. Крутострибе, ти готовий до свого першого новака. Гучноспіва була тобі чудовим наставником і з тебе виріс добрий та відданий вояк. Передай цих рис Ночелапці. - сірий кіт підійшов до Ночелапки і доторкнувся до неї своїм носиком.
Після церемонії Ночелапка шукала сестер. Їх не було не в кублі, не в таборі. Коли новачка вже заходила до ясел, то побачила Сойкокрилу та Дубошубку, котрі поверталися з патруля з рудим смугастим котом і Кремолапом. Рудий кіт пішов до кагату свіжини, а Кремолап до новацького кубла. Ночелапка підбігла до воячок.
- Бачите, я вже новачка! І скоро стану вояком! - хвалилась чорна кицька.
- Спочатку хоча б мишу піймай! - фиркнула Сойкокрила.
Ночелапка люто глянула на сестер і побігла до кубла новаків. Там Вогнелап сидів і їв дрозда.
- Ти не бачив Каролапа? - спитала чорна новачка.
Вогнелап похитав головою. Кішка побачила білу кицьку, котра сиділа у куточку. Ночелапка підійшла до неї.
- Привіт. - лагідно нявкнула киця.
- Привіт, Ночелапко. - кивнула новачка.
- Як тебе звати?
- Я Білолапка. А ти щось хотіла?
- Да, ні. Просто...
До кубла новаків зайшов Кривоніг. Кіт ледь не спіткнувся об камінь і не впав.
- Вогнелапе, Каролапе, Ночелапко, ходімо.
Вогнелап і Ночелапка послідували за вояком. Біля виходу з табору стояли Крутостриб і Сонцецвіт. Каролап підбіг до котів.
- Де ти був? - спитав рудий новак.
- У мене живіт заболів, тому я був у медикішки.
Кривоніг глянув на новаків і дав знак усім йти за ним.
Смеркові коти прибігли до якогось схилу, але спочатку перетнули завал каміння.
- Це - Небесне Каміння. - почав Кривоніг. - Колись давно, ще за часів Левиного, Тигрового і Леопардового Кланів, тут стояла Велика гора. Там часто літали орли і у Кланів було багато здобичі. Одного дня, Левиний Клан почув гуркіт на вершині гори. Їхній провідник отримав пророцтво від Зореклану, що ця гора скоро обвалиться. Вони намагалися попередити Леопардовий Клан про обвал, бо їхній табір був ближче всього до цієї гори. Леопардовий Клан не слухав їх і тут Велика гора обвалилася... Багато котів померло... Ось це - вояк показав на Небесне Каміння. - обвал гори. Це лише верхівка, а та частина гори пішла під землю. Каміння впало з неба, тому його назвали Небесним Камінням.
- Але... Тигриний Клан не постраждав. Хіба вони не могли допомогти іншим? - спитав Каролап.
- Тоді у Тигриному Клані ходила чума і вони не могли допогти, бо самі нуждалися в цьому. - відповів Сонцецвіт.
Ночелапка зацікавлено глянула на каміння. «І це всього маленька частина?!» - думала новачка. Вогнелап принюхався до повітря.
- Я чую запах котів, але не з нашого Клану. - затривожився кіт.
- Ти чуєш запах інших котів бо ми на території Дощового Клану. - посміхнувся Крутостриб. Кіт спустився зі схилу і показав на річку. - Смерковий Клан має право ловити рибу в цій річці, але це не наша територія. Тому, коли будете тут остерігайтеся Дощових вояків. - сірий кіт спритно піднявся назад.

***

Після церемонії назовництва Кремолапа Ночелапка сильно втомилась. Кішка пішла до кагату свіжини, взяла горлицю і пішла до кубла новаків. Вогнелап сидів біля Білалапки і про щось перемовлявся. Чорна новачка сіля біля них.
- Ночелапко, скажи Білолапці, що їжаки не можуть літати. - сказав рудий вояк.
- Що? - здивувалась Ночелапка.
- Скажи їй, що змії не змовилися з борсуками і не нападуть на нас.
Ночелапка захихотіла:
- Звісно ні.
Ночелапка глянула на кубло новаків. Вона виглядало дуже пустим, бо там не було Каролапа, а Кремолапа недавно висвятили у вояки. Ночелапка захотіла дізнатися де це бродить Каролап. Новачка доїла білку, облизалася і вийшла з кубла. Він був зроблений з папороті та закріплена гілками старого дубу. Чорна кицька проминула ясла, де колись була сама. Там самотньо сиділи Смугохутра та Барвистинка.
- Сумуєш за яслами?
Ночелапка здригнула від несподіваного голосу.
- Мені краще бути новаком, - промурмотіла кицька. - Але я скоро стану вояком як і ти, Бурекриле.
Сіро-бурий кіт глянув в очі новачки і побачив іскорки захвату та впевненості. Вояк поглянув на смугасту королеву.
- Скоро до неї приєднаються ще двоє. - нявкнув Бурекрил.
- Справді? Хто? - Ночелапка оглянула табір. Вона побачила Каролапа котрий брав горобчика з кагату свіжини. А ще двох кицьок у яких помітно виріс живіт.
- Плямохвоста і Воронокігта? - спитала чорна кицька.
Бурекрил кивнув і глянув на чорного та біло-рудого кота. Напевно вони будуть батьками.
Зненацька почулися крики і коти здригнулися. Злотошуб і Синьозора вже бігли до котів, які вихором влетіли до табору.
- Кривоноже, Гучноспіво, що сталося? Де Кедросмуг? - занепокоїлася Синьозора.
-----------------------------
НеОжИдАнЫй ПоВоРоТ сОбЫтИй))