Хованки в темряві

Розділ 8 | Кицюні

Коли коти прийшли до табору, то Ночелапка одразу пішла до кубла. Її лапки стогнали від утоми, тому вона одразу заснула.
Їй снився ліс. Кішка пробиралася через кущі папороті. Раптом, вона побачила двох кицьок, що плавали в річці. Ночелапка їх одразу впізнала. То були Леопардолапка та Мрячколапка. Новачки бризкалися і гралися у воді. Мрячколапка побачила Ночелапку і помахом хвоста запросила її до них.
Кицька обережно ступила в воду. На диво вона була теплою. Новачки почали гратися і ловити рибу.
- Ночелапко!
Голос Каролапа розбудив її.
- Злотошуб тебе кличе.
Ночелапка потягнулася і вийшла з кубла. Сонце вже було високо над видноколом і освітлювало всю галявину. Біля ялівцевого тунелю сиділи Злотошуб, Темновус і Сойкокрила. Кішка підійшла до них і кивнула.
- Хочеш піти з нами в патруль? - спитав воєвода.
- Звісно! - новачка луже зраділа.
- Але спершу поїж.
Ночелапка кивнула і побігла до кагату. Коли вона закінчила трапезу, то побігла до вояків. Злотошуб дав знак іти за ним.
Повітря було переповнене запахами свіжини. По дорозі, Ночелапка спіймала велику білку, за що її похвалив воєвода. Коли коти дійшли до Неболома, Злотошуб зупинився.
- Сойкокрило, Ночелапко, ви перевірете територію від кордону з Дощовим Кланом, а ж до угідь Двоногів. А ми з Темновусом перевіримо кордон з Ялиновим.
Кішки негайно підкорилися і побігли до кордону.
Перетнувши Небесне Каміння, сестри принюхалися.
- Я нічого не чую. - сказала Ночелапка.
- Я теж. - підтвердила Сойкокрила.
Поки вони йшли, срібляста кицька нявкнула:
- Якщо ти не хочеш кидати Вогнелапа і Каролапа, то...
- Ми вже закрили цю тему, Сойкокрило. - відрізала Ночелапка.
- Я думаю, ми не правильно вчинили, сказавши це. - вибачилась воячка. - Кожен має право дружити з тим, ким він хоче.
Усю дорогу вони розмовляли про походження і про друзів. Ночелапці здавалося, що вони трохи зблизилися.
Раптом, Сойкокрила почула запах. Кішки стали в оборону стійку і залізли на дерево. Ночелапка нарешті розгледіла дві постаті. То були Фрея і Айріс.
- Знову ви! - практично до себе сказала чорна новачка.
- Ти їх знаєш? - спитала срібна воячка.
- Я зустріла їх коли полювала. Це Фрея і Айріс, кицюні.
- Треба їх прогнати. - Сойкокрила вже збиралася стрибнути.
- Я їх вже попереджала. - Ночелапка сплигнула з дерева. - Хіба я не казала вам не ходити тут?! - гаркнула новачка.
- Де хочемо, там і ходимо! - голосно фиркнула Айріс.
- Ви не чули? Забирайтеся! - срібляста воячка випустила кігті.
- А ти ще хто?
- Я - Сойкокрила. Воячка Смеркового Клану.
- Айріс, може справді підемо? - спитала Фрея.
- Ще чого! Вони нам нічого не зроблять! - випнула груди біла кішка.
Сойкокрила глянула на Ночелапку.
- Покажи цим кицюням що ти можеш, Ночелапко. - заохотила сестра.
Чорношуба кішка кивнула і стрибнула на Айріс. Вона з легкістю поклала її на лопатки і розривала її плече кігтями, шматуючи задніми лапами бік. Кицюня заверещала і намагалася вирватися. Ночелапка її відпустила і переможно випнула груди.
- Це я просто цапнула. - посміхнулась вона і стрибнула на Фрею. Але срібляста кицька увернулася і лягнула задніми лапами їй в морду. Чорна кішка неочікуючи такого завила від болю. А Фрея винувато схилила голову і прошепотіла: «Пробач». Ночелапка підвелася і глянула на кицьку.
- Ти сильно вдарила. - нявкнула вона.
Фрея подивилася на подругу. Та підвелася і вони чимдуж вибігли з лісу.
- Цих кицюнь треба навчити поваги. - фиркнула Сойкокрила. - Ходімо, ми вже повинні бути в таборі.
По дорозі, сестри пополювали і принесли достатньо здобичі. Коли коти зайшли до табору, то побачили Ялинову воєводу Рудоногу і ще деяких котів. Ночелапка поклала здобич до кагату і підійшла до Барвистолапки.
- Що тут відбувається? - спитала новачка.
- Рудонога і інші Ялинові вояки прийшли поговорити з Синьозорою про волоцюг. - відповіла кішка.
- Волоцюг?
- Так. Ялиновий патруль знайшов запах волоцюг на кордоні з нами. - сказала вона. - До речі, як тобі в патрулювані?
- Прикольно. - відповіла Ночелапка.
Новачка подивилася на Рудоногу. Воєвода на вигляд здавалася тендітною та крихкою, але під хутром все-одно вигравали м'язи. Вона була біла з рудими лапами. А ще у неї був помітно більший живіт, ніж у інших кицьок.
- А ти помітила, що у Рудоногої великий живіт? - спитала кішка.
- І справді.
Ночелапка побачила Квіткошубку і Попелохмарку, що розмовляли біля вояцького кубла.
Коли Ялинові коти пішли, то Синьозора пішла до ясел. Скоро падолист і провідниця хвилювалася за кошенят.