Я НІМА

Частина 8

– Ден! Друже, приїхав! Ну нарешті, як же тут нудно без тебе, ти не уявляєш!

Підірвавшись зі свого місця, яке було одночасно столом замовлень у цьому невеликому офісі, Сет пригорнув друга. Ден широко посміхнувся у відповідь, приємно вдихнувши знайому атмосферу їхньої конторки.

Ніхто з тих, хто сюди заходив, не сказав би, що ці, з вигляду звичайні хлопці, самотужки налагодили настільки прибуткову справу. Вони були тими самими бізнесменами нового покоління, які так разюче відрізняються від встановлених норм – джинси, футболка, рюкзак – на поверхні. А на ділі – непідвладна розумінню спритність і креативність. Ділова хватка цих хлопців не вкладалася в голову бізнес-псів старої закалки, але їм доводилося визнавати, що за такими майбутнє.

Вся робота відбувалася невимушено. Вони ніби граються, а не серйозно займаються справою. Тут немає ні правил, ні чітких вимог. Отримуючи замовлення, часто доводиться заново придумувати схему його реалізації – це така собі вічна гонитва. От тільки учасники ганяють не на модних машинах бізнес-класу, стежачи за стрілками Rolex на руці, а на скейтбордах та велосипедах. Але нехай ніхто не обманюється цим. Ден, наприклад, однаково успішно веде справи й з акулами бізнесу (такі трапляються серед фармацевтичної сфери), і з малими підприємствами, і з ученими-винахідниками.

Їхнє завдання – діставати не те, що можна купити в аптеці, а те, що тільки з'являється на ринку – речі рідкісні або новинки у світі протезування. Деколи ті є в одному якомусь інституті якоїсь країни або щось на кшталт того. Ось така специфіка. У своєму роді, послуги унікальні.

Не вклавши ні пенні в рекламу для розкрутки, вони стали міською легендою, що передається з уст в уста.

Негласна реклама серед клієнтів звучала приблизно так: «Бажаєш того, чого немає – знайди Дена!»

Довго вся ця справа не мала чіткої форми.

Лише в минулому році вони замовили візитки, де був один єдиний номер телефону та напис «DAN TRUSK COMPANY». Так само оформили назву офіційно – без заморочок, ім'я та прізвище засновника.

Батько Дена був гордий. Допомагав із бухгалтерією на перших порах. А то ставлення хлопця до грошей загрожувало знищити успішне починання. Просто Ден мав серйозний для бізнесмена недолік – більше віддавав, аніж брав. Батько вчасно його напоумив, привівши беззаперечний аргумент: «Хочеш допомагати іншим – навчися заробляти. Жебраком ти нікому не допоможеш».