Я НІМА

Частина 14

«Але ж завжди знала, жіноча дружба, як і дружба в цілому — то міф. Та ж бо ні! Повелася! — сварила сама себе Марго, поки крокувала уздовж набережної додому. — Варто лише відвернутися, одразу запхають ніж у спину.»

Правда була в тім, що вона не очікувала, що Кора — її подруга Кора — беззахисна, вічна страждальниця — насправді таке стерво! Про себе вона безперервно її називала стервом і не могла зупинитися.

«Стерво»

Марго сама до кінця не розуміла, що саме її так зачепило у вчинку подруги. «Ні..., — переконувала себе, — Це не ревнощі...»

Костянтином Сергійовичем вона вже давно перехворіла. Вони й не перетиналися років сто. Так, декілька разів опинялися в одному колі, але вона давно з цим зав'язала — це прив'язаність, а прив'язаностей Марго не терпіла. Тому після того поцілунку вона замурувала почуття до нього десь дуже глибоко у своїй душі.

«Ні... це не ревнощі... Хоча запитати б і могла... ні, повинна була запитати!

Але ні! Навіщо? Адже правду кажуть – дуже легко навчитися користуватися своїми «особливостями» собі на догоду. Вельми зручно!»

Не думала Марго, що Кора так вчинить.

«А сліз налила! Ото добра актриса! Люблю Дена, люблю Дена! І раптом вирішила Костю спробувати!.. Не сподобався... Треба ж, яка вереда! Ну нічого, не довго цей англієць затримається. Кора – майстер себе жаліти, скоро почне йому весь мозок своїм недоліком виносити... таке ніхто не витримає...»

Марго йшла, не дивлячись навкруги, зовсім не визнаючи, наскільки груба і несправедлива до своєї нещасної подруги. Її розум затьмарювало гнівом. Кора вибовкала її секрети, все відкрила йому! І прощення їй не буде.

А все тому, що він вирішив її рятувати...

«Ідіот! Не треба нікого рятувати! Що ж вона йому там наплела? Мабуть, усе виклала. І головне, з якого дива так чинити? Не сподобався, віддам Марго... Наволоч...»

Непомітно для себе Марго дісталася свого будинку в новому житловому багатоквартирному комплексі. Вона в минулому році купила тут чудову квартиру. Довго про це мріяла і от, нарешті, змогла. Так, тато трохи допоміг з першим внеском (сума виявилася трохи більшою, ніж вона розраховувала), але далі вона все сама виплачувала. Дуже пишалася собою. Сильна і незалежна, нікому нічим не зобов'язана. Вільна жити, де хоче і як хоче!