РОЗДІЛ 7

27 5 0
                                    

- Бабусю, бабусю!

- Міранда, крихітко, що сталось? Чому ти плачеш?

- Бабусю, чому ті дівчата сміються наді мною?

- Ох, крихітко моя. Не слухай те, що вони про тебе говорять. Ці дівчатка просто дурненькі та ще занадто малі, щоб розуміти деякі речі.

- Як ті кошенята?

- Так, як сліпі та маленькі кошенята.

- А чому вони сліпенькі, бабусю?

- Тому що не бачать те, що можна розгледіти в простих речах.

- А що це, бабусю?

- Правду...

«Але в чому правда, бабусю?»

Це була, напевно, ще ніч, тому що за вікном було доволі темно, але зірки на небі почали зникати один за одним, як ті люди, що покидають цей світ на зорі. Я підвелася зі свого ліжка та озирнулася навколо. Кімната хоч і була темною, але місячне світло проникало крізь незакриті коричневими шторами вікна та освічувало кімнату достатньо, щоб побачити всю картину.

Аніка мирно спала в своєму ліжку, трохи посапуючи. Її ковдра трохи сповзла з ліжка, тому було видно половину оголеного дівочого тіла. Її груди то підіймались то опускались під шовковистою тканиною, темні коси ніжно обрамлювали вузьке та гарне обличчя, пухкі губи були ледь відкритими, очі під повіками швидко ворушилися, ніби намагалася щось швидко прочитати між рядків.

Після розглядань своєї сусідки, я нарешті встала з ліжка, поправляючи свою нічну сорочку, що дала мені Аніка. Цього разу це була шовкова та ніжно-фіолетова сорочка, яка трохи прилягала на тілі і по довжині була вище коліна на сантиметр, але дискомфорту я не відчувала.

Мені закортіло піти на кухню та випити склянку води, тому що в горлі дуже сушило, але нікого не хочу розбудити своїм незграбним тупотом. Я обережно підійшла до ліжка Аніки та поправила ковдру від чого вона лише схвалено промуркотіла та повернулася на інший бік. Стежити за тим, як вона спить, було милим видовищем. Намагаючись чим тихіше та швидше вийти з кімнати, мимохідь побачила на столі той сіренький планшет, але вирішила зосередитися на іншому. Обережно відкривши двері, я визирнула в нічний темний коридор та перевірила чи не розбудила цим когось, але все було добре, тому вийшла назовні, закриваючи за собою вхід до кімнати.

Куди дивляться очі: НаосліпWhere stories live. Discover now