-Не зараз, завтра, може післязавтра, мені потрібно йти ... поки.-я.
Я втекла до своєї кімнати. На моєму ліжку лежала записка.
Софе Гріндевальд
Привіт Софа, тобі пише Драко Мелфой, давай завтра сходимо до Хогсміда?
Д.М.
Я одразу ж сіла і почала писати відповідь.
Драко Мелфою від Софі Гріндевальд. Привіт Драко, я із задоволенням схожу попити вершкового пива, в обід я вільна, до зустрічі.
Я віддала записку совушці і лягла спати.
*ранок* Я прокинулася знову рано і пішла у ванну, Пенсі ще спала. Зробивши всі процедури, я почала підбирати вбрання.
Моє вбрання:
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Ти попрямувала до виходу із замку, щоб зустрітися з татом, а з ним телепортуватися до пса.
-Тато!-Підбігши до батька я його міцно обійняла.
-Донечко!-Ви обнялися.
- Потім ще поговоримо, не будемо марнувати час.
Батько змахнув паличкою і ви телепортувалися до темного приміщення.
В очі відразу кинувся безносий чоловік, та й взагалі не факт, що взагалі людина.
- а ось і нова компанія прибула-говорив безносий.
- Знайомтеся, це Геллерт Гріндевальд, а це його дочка Софа Гріндевальд, вони тепер пожирачі смерті.
-Здрастуйте, я багато про вас чув! І ось цей момент настав!-батько.
Вони потиснули один одному руки, і тебе обдарували поглядами, я побачила Драко Малфоя, що сидить за довгим столом.
-діти, вийдете будь ласка.-безносий.
Драко підвівся і ми вийшли в коридор.
-Якого хрону ти тут робиш? Це небезпечно! - драко.
-Я знаю що я роблю, і з якого це переляку ти за мене турбуєшся?-я.
Драко не встиг відповісти, бо прийшла Нарциса.
-Софо, ти тільки не хвилюйся. -Нарциса.
Вона говорила це так, наче боялася тобі нашкодити словами.
Я забігаю в кабінет і бачу тата, що лежить на підлозі.
-Тато!..-Я підбігаю до нього і встаю на коліна.
-Софа.. зі мною все в п-порядку, повертайтеся з Драко до школи ... - Батько.
У мене почалася істерика, я встала з колін.
-Це все ти! - Сказала я безносому.
Я висунула паличку з кишені і навела на безносого.
-Дурна дівчина, ти думаєш що зможеш виграти мене?-Посміявся той.
-Авада ..-Не встигла я домовити, як тут ми з Драко опинилися в Гоґвортсі, у вітальні Слізерина.
-Софо, Ти з глузду з'їхала? Він міг тебе вбити.-прокричав той.
- Мій батько ... він ... він у небезпеці, поверни мене назад! - Кричала я на весь голос.
-Сонь, заспокойся, ти зараз на емоціях.
-Як? Як я можу бути спокійною?
Я сіла на диван, і почала дивитись на камін, у якому потріскували дрова. Я зімкнула очі і мені здалася картинка як учні та професори борються за Гоґвортс.
Від цього я здригнулася.
-я... мабуть. Ее. Піду я.
-Так, напевно, я теж піду.-драко.
Я попрямувала до кімнати і зайшовши до неї я повалилася на ліжко. У думках був тільки батько, заплющивши очі я почала згадувати все добре.
"Спогади"
Мені було 8 років, літнім днем я гуляла з татом у саду, він сказав що у нього є для мене подарунок, він з-за спини дістав компас, спочатку я не дуже розуміла навіщо він мені, але пізніше виявилося, що компас показує де зараз знаходиться батько, стоп..
"Закінчено"
Компас точно! Я почала тихо відчиняти ящики біля ліжка, компаса ніде не було, і тут я згадую, що його завжди клала під матрац.
Піднявши цей гребаний матрац, я його нарешті знайшла.
Вирішивши, що я піду на пошуки батька, я активно почала збирати рюкзак, мотузка, ліхтарик, батарейки, вода, їжа, чарівна паличка.
Далі я почала писати записку Драко.
Драко Мелфою
Дорогий Драко Мелфой, пишу тобі щоб повідомити про те, що не зможу піти в Хогсмід, тому що втомилася і хочу відпочити, прошу вибачити мене за не стримане слово.
З жалем Софія Гріндевальд.
Віддавши совушке лист я одягла зручний одяг.
Я знала що Мелфой сидить у вітальні і вирішила, що притягнеш мітлу чарівною паличкою і вилетиш через вікно.
