Прокинулася я як завжди з болем, мої долоні так само горіли, як і вчора. Оглянувши кімнату, в якій я була, я дійшла висновку, що це не моя кімната. На мені була все та ж вчорашня бальна сукня, я подарувалася з ліжка і погнала переодягатися. Зайшовши до кімнати, нікого не було. Я відкрила шафу і почала шукати відповідні речі.
Моє вбрання:
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
(Завтра розпочинається турнір трьох чарівників) Вийшовши з кімнати, я пішла до мадам Помфрі. Зайшовши до лікарняного крила, я побачила Помфрі.
-Мадам Помфрі, привіт, а я тут знову до вас.-я.
-А я вже зачекалася.-Помфрі.
Я сіла на кушетку і вона почала мені їх замотувати бинтом. Сьогодні не було уроків, бо відпочинок після балу.
Зробивши все необхідне, мене відпустили.
Я пішла на сніданок. Зайшовши до зали, до мене підійшов Драко.
-Доброго ранку, сонце.-драко.
Він сказав це і поцілував мене в щоку.
-Що? Яке сонце? Що тут відбувається?
-Ми разом!-драко.
-Що?! Ні, не було такого ніколи!
-Нещодавно вся школа дізналася що твоя матуся бруднокровка, і якщо ти не будеш зі мною, то ти знаєш що тобі буде!-кричав Драко на весь зал.
-Всі ми знаємо що якщо твоя матуся бруднокровка то і ти власне теж.-Бійко.
-Знаєш що, Мелфой? Краще бути бруднокровкою, ніж твоєю дівчиною!-я.
Я вигукнула на весь зал і пішла за свій стіл. Сівши за стіл, я насипала собі їжу і почала їсти, тим часом як усі називали мене бруднокровкою, до мене підійшла Пенсі, і почала говорити зі мною на високих тонах.
-Бруднокровка, я ж говорила що у тебе нічого не вийде з Драко, скажи своїй повії мамаші)-Пенсі.
Я встала з лави і підійшла до неї.
-Ще раз, ти скажеш щось про моїх батьків то я тебе знищу.-я.
Я говорила це так само голосно, як і вона.
-Твоя мамка повія, а твій батько підзалупна цвіль.-Пенсі.
Драко спостерігав за моїми діями, а всі інші дивилися то на неї то на мене.
Я розмотую бинти з рук. І починаю піднімати її та заплющувати очі. Але я почув голос Дамблдора.
-Софі, спокійно, відпусти її.-Говорив він.
Я відпустила її і вибігла із зали, я вирішила що побіжу до кімнати.
Зайшовши в кімнату, мене накрила агресія, я взяла з тумбочки і взяла лак для волосся, а потім кинула його у велике дзеркало, яке було біля мене.
Уламки розлетілися, а я присіла взяла великий уламок у долоню і почала тиснути, щоб він вп'явся мені в руку, я почала думати, я почула що хтось кричить, і трясе мене. Коли я вийшла зі своїх думок, то побачила перед собою Драко і величезна калюжа крові, яка тремтіла від крапель крові, що падали, з моєї долоні.
-Софо, навіщо ти це зробила?!-кричав Драко.
-Будь тут я покличу мадам Помфрі!-Говорив він тікаючи з кімнати.
Через кілька хвилин вся школа стояла на вухах, а також половину учнів були в кімнаті і як без професорів.
Уламок був глибоко втиснутий у руку, що довелося його виймати тільки під наркозом. Через деякий час я прокинулася і мене нудило. (Таке буває від наркозу) я лежала на своєму ліжку і дивилася в стелю.
Поглянувши на годинник, і дізнавшись, що зараз вечеря я вирішила переодягнутися і піти до головної зали.
Моє вбрання
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Я вийшла з кімнати і пішла до зали. Зайшовши до зали, всі дивилися на мене, не відриваючи очей. За столом сиділи слизеринці, я пройшла і сіла на своє місце.
