Нескінченні жахи заради тіла свого коханого

Розділ 14. Привид у червоному платті (13)

Янь Дзін подумав, що в нього проблеми зі слухом.

— Брате Сє, кого ти щойно кликав?

Дзян Жвей і Джен Мін також переглянулися. Сє Чи кликав привида хлопчика? Він збожеволів?!

[Що це за ситуація? Чи може хтось мені пояснити?]

[Хіба кров привиденяти не їдка? Він хоче використати її для того щоб та роз'їла дно ліфта.]

[Привид немовляти: чому ти постійно намагаєшся зіпсувати моє обличчя?]

[У будь-якому разі, це для порятунку його матері. Він може бути невдоволеним, але він повинен погодитись.]

[Ха-ха-ха, після інциденту в офісі примарний хлопчик знову буде лютувати.]

[Він – безжальна людина!]

Сє Сінлань терпляче чекав, і був впевнений що привиденя з'явиться. Він не помилився, і через десяток секунд ваза, що стояла біля вхідних дверей і була висотою з дорослу людину, раптом захиталася і з неї витяглись дві маленькі білі долоньки.

Дзян Жвей закричала від переляку, а Джен Мін відбіг подалі й сховався, його обличчя було білішим за папір. Вони ніколи б не подумали, що цей привид сховається у вазі, щоб підслуховувати їх. Примарний хлопчик виповз із посудини, зістрибнув з неї і попрямував до Сє Сінланя. Якби у нього була голова, то можна було б побачити вираз його обличчя, який, ймовірно, був би безпорадним та ображеним.

Сє Сінлань спокійно махнув йому рукою.

— Поспіши.

Тон був легким, але наказовим. Гнів привида різко посилився. Його довгі нігті то відростали то ховалися кілька разів, перш ніж він нарешті зайшов у ліфт, і  почав випускати кров із порізаної шиї.

Решта троє людей були приголомшені. Вони дивилися на цю кумедну сценку й хотіли сміятись, але не наважувались.

Губи Сє Сінланя стиснулися, коли він підійшов до привиденяти, щоб спонукати його діяти швидше. Отруйна кров капнула на дно ліфта і почала поширюватися. Всього за кілька хвилин на дні ліфта з'явилась велика діра, яка продовжувала ширитись.

Сморід, що випливав із шахти змішався з запахом отруйної крові внаслідок чого, група з трьох людей, на чолі з Янь Дзіном, ледь не знепритомніла. Сє Сінлань мав передбачливість одягнути маску, яку його Сяо Чи купив напередодні, тому був найспокійнішим.