Нескінченні жахи заради тіла свого коханого

Розділ 46. Жахастичні шашлики (1)

Офіс Шень Ї.

- Су Цін, ти пішов і знав фільм про зомбі за моєю спиною? - спитав Шень Ї рівним тоном, сидячи на дивані, коли почув звук відчинення дверей.

Су Цін, який і відчинив двері, тремтів і його голос був таким же тихим, наче комар.

- Так.

Він був ніжним і гарним чоловіком із худою спиною, довгим волоссям до талії, білим кольором обличчя, що виглядав трохи хворобливо, і з артистичним темпераментом. Він був таємним коханцем Шень Ї.

Шень Ї повернув голову й посміхнувся йому.

- Чого ти боїшся? Я нічого не сказав. Ходи сюди.

Він погладив свою ногу, і його вираз обличчя був дуже природнім. Су Цін почервонів і повільно підійшов. Шень Ї тримав його в обіймах.

- Фільм називається «Кохані зомбі»? Я почув від свого агента, що розголос досить добрий, і авдиторії дуже сподобався сценарій, - сказав Шень Ї, вмикаючи телевізор.

В очах Су Ціна спалахнуло здивування. Він підняв голову й запитав:

- Тобі сподобалось?

Передчуття і радість ледь не вибивались із його яскравих очей.

Шень Ї мовчав, натискаючи на пульт, щоб швидко перемотати вперед. Потім він натиснув кнопку павзи в кінці.

- Перетинання життя і смерті й перетинання рас, тема кохання... Кохання приходить і йде, - Шень Ї пирхнув із якоюсь зневагою в очах - Ти все ще такий малодумний, наче жінка.

Обличчя Су Ціна стало блідиним, і він опустив голову, щоб приховати це. Він мовчав кілька секунд, перш ніж відповісти дуже тихим голосом:

- Я зрозумів, у майбутньому я більше не зніматиму їх.

- Добре бути слухняним, - Шень Ї відчув полегшення, що ця людина погодилась. Він зітхнув і м'яко усміхнувся, - Насправді я розумію, що так ти таємно зізнався мені. Ти кохаєш мене, будь я живим чи мертвим. Ти показав себе образами пані Джао та лисиці, правда?

Су Цін спітнів від нервування й не наважився видати й звуку.

- Дякую за твої наміри, - Шень Ї міцніше обійняв цю людину й зробив павзу, перш ніж його тон похолоднішав - Однак мені це не потрібно. Емоції - найнепотрібніша річ у світі.

Кров у тілі Су Ціна похолола й він змусив себе видавити посмішку.

Шень Ї байдуже продовжив: