Надприродний застосунок для акторів [без обмежень]

Розділ 50. Жахастичні шашлики (5)

[Чому Ґао Ле вбив своїх батьків? Вони ж не скоїли ніяких гріхів, щоб їх вбивати, чи не так?]

[Чому привид має піклуватись про добро і зло, коли вбиває?]

[Мабуть, у Ґао Ле була образа на батьків. Ця образа тільки посилилась після його смерті.]

[Показати трупа - це злий смак привидів.]

***

Тіла були вкриті ковдрою, а навколо відкритих облич літали мухи, наче над беконом, який влітку залишили на вулиці.

Було ясно, мертві.

- Брате Чи, ти все ще хочеш... 500 юанів? - голос Ґао Ле повністю змінився. Він був хрипким і важким, наче старі й зламані ковальські міхи. Це різало слух.

Різкий холод пройшовся по спині Сє Чи. Він різко обернувся назад і зустрівся з блідим обличчям! Обличчя Ґао Ле було ледь помітним на темних сходах. Кутики його губ були зігнуті в дивній посмішці.

«Сяо Чи!»

Сє Сінлань збирався вийти, але Сє Чи відмовив.

«Не виходь! Дозволь мені діяти!»

Сє Сінлань здивувався.

Наступної секунди Сє Чи став нажаханим:

- Аааааааааа!!! Привид!!!

Сє Сінлань:

«......»

[Ця самовідданість хахахахахахахаха.]

[Він так глибоко в драмі ха-ха-ха.]

[Він не забуває про налаштування персонажа навіть зараз хахахаха. Я сміюся ще більше.]

[Божечки, він такий милий.]

Пронизливий крик в будинку прорізав тишу ночі.

Вимого до цього акту полягало в тому, щоб оглянутись й піти. Сє Чи закінчив кричати й наказав:

«Брате, тікай зі страху!»

«......»

На сходах було темно. Сє Сінлань тримався стіни й пошкандибав униз. До першого поверху залишилось всього два кроки, але перед його взором з'явилась пара ніг.

Ця пара ніг була обута в біле взуття.

Ґао Ле!

Сє Сінлань підвів погляд. Ґао Ле перегороджував йому шлях. Сє Сінлань швидко пішов назад сходами.

«Брате, він не хоче вбивати нас. Він просто дражниться. Я впевнений, що це не останній акт. В іншому випадку сценарій не казав би нам йти геть. Ми можемо просто втекти! Гра! Не забувай про акторську гру!»