Нескінченні жахи заради тіла свого коханого

Розділ 36. Кохані зомбі (19)

— Які тріщини?

Думки Лу Веня все ще наповнювались раптовим стрибком часу, тому він не зміг зрозуміти значення слів даоса Лянь Сі. В цей момент Сє Чи вже пройшов повз нього.  

Даос Лянь Сі спітнів через тривогу.

— Обличчя тріскається!

Він миттєво й з поспіхом вилив всю дитячу кров із басейну, що стояв поруч, і Янь Дзін одразу ж перетворився на закривавленого чоловіка. Проте, це не завадило тріщинам на його обличчі ставати все більшими й більшими.

Погляд Сє Чи був важким, але він зумів зберегти своє самовладання, присівши й уважно вивчаючи обличчя Янь Дзіна.

Кров, що витікала з тріщин, була зовсім не теплою. Натомість, вона була холодною та темно-червоною, що вказувало на те, що трупом він став задовго до цього. Через те, що тіло Янь Дзіна було в дуже стабільному стані, даос Лянь Сі наважився піти й купити трав.

Тепер його обличчя почало тріскатись, що було явною ознакою провалу. Як тільки все тіло Янь Дзіна покриється тріщинами, створення живого зомбі повністю провалиться.

Лу Вень нервував і пітнів.

— Як це могло статись?!

Даос Лянь Сі швидко підняв голову й запитав різким тоном:

— Ти ще можеш щось казати? Чим ви двоє займались? Чому ця кров засохла? Я стільки разів казав! Якщо ви не хотіли, щоб він жив, то мали сказати мені це ще на початку, щоб я навіть не пробував його рятувати!

Лу Вень стурбовано захищався:

— Я точно полив його! І спостерігав. Я боявся помилитись, тому улляв навіть більше. Я боявся…

Сє Чи перебив його:

— Це не твоя провина. Причина – стрибок у часі.

Лу Вень змовк. Точно, стрибок у часі. Минуло вже три дні, і це значить, що він не обливав тіло Янь Дзіна протягом цих трьох днів. А вилита останній раз кров уже засохла. Вони побачили тріщини Янь Дзіна тільки зараз, проте це могло тривати вже протягом певного часу.

Очі Лу Веня миттєво почервоніли.

Сє Чи підвівся й поплескав його по плечу.

— Це моя вина. Я не повинен був починати говорити.

Якби він не досліджував так стрімко, фільм жахів не запустив би пропуск часу. Логічний ланцюжок був таким, і Лу Веня точно не можна звинувачувати. Сє Чи просто констатував факт.