Нескінченні жахи заради тіла свого коханого

Розділ 41. Кохані зомбі (24)

Латунні вісім триграм прийняли вогонь і миттєво стали надзвичайно гарячими. Однак даос Лянь Сі навіть не помітив цього й, застигши, продовжував тримати їх. Він думав, що в нього почались галюцинації й відчайдушно проморгався. Потім, упевнившись в результаті нескінченну кількість разів, він сковтнув.

- Ц-це вогонь...? - даос Лянь Сі таємно вщипнув себе й відчув біль. Він впевнився, що це йому не сниться. Очевидно, що вогонь з водою несумісні, але прямо на його очах відбулося диво.

[Як він, до бісової матері, зміг його запозичити?]

[Проблеми з метафізикою???]

[Хіба вогонь не несумісний із водою]

[Чекайте, він сам запозичив три лінії? Одна людина - три?]

[Що відбувається???]

- Чи можуть записи бути помилковими й вогонь із водою насправді можуть співіснувати? Це... - даос Лянь Сі був повністю в сум'ятті, як раптом про щось подумав і підняв голову.

Юнак перед ним мав те ж обличчя, що й раніше, але зараз, уважно придивившись, він зміг побачити різницю. Погляд, темперамент і вирази обличчя були дещо різними. Даос Лянь Сі дивився на нього широко розплющеними очима.

Як він міг забути, що в цього чоловіка роздвоєна душа? Його вчитель не міг помилитись, а отже залишається тільки один варіант. Сє Чи мав дві душі. Одна була водою, а інша - вогнем. Теоретично це має сенс. Однак один - вода, а інший - вогонь, та їм все ще вдалось отримати схвалення обох ліній. Хіба така ймовірність не була занадто фантастичною?

Деякий час настрій даоса Лянь Сі був складним. Він розумів Сє Чи й думав, що весь цей час спілкувався тільки із головною душею. Зараз, заспокоївшись, він зрозумів, що завжди мав справу з обома душами. Той хто зараз перед ним і хто запозичив вогонь має бути другорядною душею.

Даос Лянь Сі подумав і виявив, що ця душа - типовий вогонь. Він мав погану вдачу, рішучі дії, був сильним та безстрашним. Час від часу даос дивувався смердючому обличчю Сє Чи. Тепер він зрозумів, що людей було двоє.

Вони просто мінялися. Ніякої дисгармонії він не відчував. Зрештою, Сє Чи мав багато облич. Хто знає яке з них було справжнім, а яке - фальшивим і був це він, чи була це його друга особистість?

Сє Чи був у трохи складному настрої й він не знав сміятися йому чи плакати. Якби даос Лянь Сі сказав, що закони покладаються на душу, а не на кров швидше, то можна було уникнути багатьох проблем.