В цьому житті я стану Володаркою

7

Чому тут така людина?

Він був молодшим, ніж я його пам'ятала, але це точно Клеріван Фелет. Високий, з упевненою постаттю і суворим поглядом. В родині Ломбарді лише кілька людей могли б витримати такий його натиск.

- Що привело вас, Клеріване? - розгублено спитав батько, чухаючи потилицю.

Навіть я здивувалася. Клеріван Фелет був настільки ж обдарованою, наскільки зайнятою людиною. Він мав владу майже над усім, що стосувалось Ломбарді, принаймні у тому майбутньому, яке я прожила. Можна на пальцях однієї руки порахувати рази, коли ми бачились, поки я працювала з дідусем, - настільки він був зайнятим.

- Я можу увійти?

- Так, звісно. Заходьте.

Батько так і лишився стояти коло дверей, в той час, як Клеріван впевнено прокрокував до середини кімнати, а я хутко вдала, що читаю. Не знаю навіщо. Чомусь здалося, що мушу так зробити.

Його погляд зачепився за палітурку книги в моїх руках і він кілька секунд уважно розглядав мене, а втім, все ж сів навпроти батька.

- Що сталося? Якщо батькові щось терміново потрібно...

- Ні, справа не в цьому.

- Тоді?..

Клеріван був лише найманим робітником, проте ставлення батька до нього відрізнялось від ставлення, наприклад, до того ж лікаря О'Мелі. Принаймні у мене з'явилось уявлення про нинішнє положення Клерівана в родині. Чому така людина завітала до мого батька?

- Причина, чому я завітав до вас сьогодні, пане Ґалагане, це пані Флорентія.

Га? Я?

Я з усіх сил трималась, аби не подивитися на них.

- Тобто, ви прийшли побачитись з Флорентією?..

- Так, вірно.

Я відчула погляди батька і Клерівана на собі. Здавалося, ніби вони ось-ось пропалять в мені дірку. Але я перегорнула сторінку книги, ніби все ще читаю.

- То це, мабуть, щодо занять.

Занять? Яких ще занять?

На відміну від розгубленої мене, батько впевнено чекав на відповідь.

- Офіційного рішення ще не прийнято. Саме тому я хотів би спочатку поспілкуватися з пані Флорентією.

- Так, звісно.

Не дивлячись на те, що батько цілком розумів причину візиту Клерівана, йому все ще було трохи ніяково, тож, кашлянувши кілька разів в кулак, він покликав мене.