В цьому житті я стану Володаркою

14

Минуло вже кілька днів, з того часу, як я заклала фундамент до початку батькової роботи у сфері торгівлі. Корой ріс цілий рік, не враховуючи зими, і зараз, одразу після сезону дощів, був кращий час для початку виробництва. Через це у батька було купа клопоту: він йшов рано зранку йшов у справах і приходив пізно вночі, тож у мене нарешті з'явилося більше часу на себе.

Батько дуже хвилювався, що не може бути весь час поряд зі мною через роботу, але я лише раділа, адже набула певної свободи дій. В дні, як сьогодні, я могла займатися своїми справами, і нікому не треба було нічого пояснювати.

Я чекала Альфео на сходах перед головною будівлею. Сьогодні тут було доволі тихо через незначну кількість робітників.

- Альфео! Сюди! - гукнула я.

Альфео озирнувся на мій голос та підбіг ближче.

- Пані! - Альфео радісно простягнув мені завернуту в тканину роботу. - Ось!

Зроблена Альфео скульптура виявилась більшою, ніж я очікувала, розміром майже з необроблену колоду. І це означало тільки одне: робота пройшла гладко і Альфео не довелося витесувати невдалі шматки. Я ще не побачила кінцевий результат, але стримувати захват вже було важко.

- Чи можу я подивитися?

- Так, звісно!

На моє прохання Альфео поставив виріб на землю і обережно розгорнув тканину. Варто було жорсткій тканині впасти з витвору, як перед моїми очима постала прекрасна дерев'яна скульптура. Все, що мені вдалося сказати було: «Вау...» Я не могла відвести від скульптури погляду. Звичайна колода переродилася у руках Альфео на справжній витвір мистецтва.

Я зайвий раз подумала: все ж таки, довірити роботу майбутньому геніальному митцю - було правильним вибором!

Помітивши, як я мовчки розглядаю скульптуру, Альфео знітився і невпевнено запитав:

- Погано вийшло?

- Га? Ох, ні! Навпроти, вийшло так прекрасно, що я вмить забула всі слова. Дякую вам, Альфео!

Я потиснула його праву долоню обома своїми. На його обличчі, вкритому веснянками, нарешті з'явилася усмішка.

- Дякую, що дали мені такий шанс, пані. Я навіть не знаю, як вам завдячити.

- А навіщо вам мені завдячувати? Це я маю дякувати.