Я перевтілився в лиходія Ероге, та перш ніж зрозумів, став метою захоплення.

Частина 2.

Врешті-решт, я виграв – переміг команду головного героя у бою три проти одного. Що ж, чекав такого результату. Поки що гра дійшла тільки до першої глави, так що у мене були б проблеми, якби Лука вже був сильніший за злодія.

Навіть у грі, він програв Загану. Проте в цій версії подій Ноель була б взяти в полон та утримувалася темними щупальцями. Потім лиходій став би возитися з інтимними частинами пораненої дівчини. Принц зрозуміє, що єдиний спосіб врятувати подругу дитинства – це віддати фрагмент зірки. Коли забрав, Заган покинув підземелля, та не раніше, ніж висміяв слабкість та сказав, що навіть їхнє вбивство не має ніякої цінності.

У цей момент Лука, чий потужний атрибут світла звеличували до небес, що зробило його самовдоволеним, спробував смак невдачі та вирішив стати сильніше.

Проте я не планував провокувати протагоніста на те, аби він став сильнішим. Навіть якщо не стане потужнішим, буде добре, якщо я зможу захопити всі підземелля. Наразі я ніяк не був пов’язаний з темною організацією, тому не міг допустити, аби всі мої фрагменти були вкрадені після зради.

Отже, питання в тому, навіщо було битися? Ну, це просто для того, аби покарати людину, що спокуситься на мою милу сестричку. Я знав, що це було неминуче, оскільки передбачено сценарієм, та як старший брат, не зможу розслабитися, якщо не завдам йому хоч би одного удару магією. Звичайно, не пошкодував про це.

Впавши на землю, Принц був пов'язаний моїми щупальцями. Подивився вниз на чоловіка, що оголив свою жалюгідну фігуру.

-Поглянувши на твоє розкішне золоте волосся, подумав, наскільки ти будеш сильним, та мої очікування були повністю спростовані. Можливо, тобі варто більше тренуватися?

Потрібно віддати йому належне, зміг зірвати з мене захищений магією капюшон, обернувшись, оголив моє чорне волосся. Проте він був дурнем, у якого не було нічого, окрім відкритих повік, після того, як потурбував вид того, що було під тюрбаном.

Відірвавшись від побитого юнака, що розчаровано дивився на мене, зупинився перед Ноель, що сиділа неподалік. Оскільки не напав на неї, вона залишалася неушкодженою.

-Залиш її в спокої!,- почув голос, та проігнорував. До речі, Міранда втратила свідомість від мого безжального нападу та відтоді поводилася тихо. Я не таке мишеня, аби милувати того, хто намагався мене вбити, будь то жінка чи ні.