Ріко виліз із машини, присів, зазирнув у бічне дзеркальце і торкнувся пригладженого волосся, що блищало від лаку. Тадео грюкнув дверцятами, замкнув їх і поправив метелика. Чорний костюм трохи тиснув йому в плечах, а на Ріко був завеликий, і Ріко торкнувся його за ґудзики, ніби це могло допомогти, і підібгав губи.
— Не переймайся, там купа народу буде, ніхто не зверне уваги, — Тадео хлопнув його по спині. — Здається, нам у той бік.
Вони бочком вибралися з паркування. Тадео розчепірив руки, пахви сорочки вже промокли. Ріко примружився і глянув з-під долоні на кінець вулиці.
На цвинтарі зібрався натовп. Ріко пробирався між людьми, доки не побачив батька.
— Сеньйоре Еллісон, — кивнув Тадео.
— Доброго дня, Тадео, — зітхнувши, відповів той.
— Тату, — Ріко схопив Тадео під лікоть і обернувся, — це все наші, чи що?
— Мама мала багато друзів, — тато торкнувся перенісся, і на мить його обличчя перекосилося. Він закліпав віями. Підняв підборіддя. — Як там тато? Я збирався заскочити до лікарні, але зовсім закрутився.
— А, ми його забрали звідти, він зараз у мене, — люди довкола обернулися до нього.
— Він прийде? — спитала жінка з пером на капелюшку. Глянула Ріко за спину. — Який жах! Ми з Мері навіть не встигли попрощатися!
— Ні, він не зможе...
— Ти ж його онук, так? — звернувся до Ріко вусатий чоловік. — Думаю, дружня підтримка йому зараз не завадить.
— Звичайно, тільки, е-е... Ви не могли б не казати йому, що бабуся померла? Він не знає.
— Ви йому не сказали? — сказала інша жінка. — Але ж все одно доведеться сказати!
— Він все одно забуде про це за хвилину. Нервове потрясіння.
— Ох...
Після похорону Ріко забрався в машину і сховав обличчя в долонях.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Сеньйор Федеріко, заспівайте знову!
RomanceВін - правильний, застібнутий на всі гудзики бухгалтер, що має трьох дітей і вже дорослого онука. Він кохає дружину, носить однакові чорні костюми і вирощує троянди біля хати. Не п'є, не лається, не перевищує швидкості та завжди приходить вчасно. Ко...
